THE DIARY GAME: 4 /01/2021: The influence of darkness ... несподівана поїздка.

Іноді темрява повертається... Насправді вона завжди чатує, чекає коли наступить слушний момент, а тоді знову керує нашими думками, почуттями, словами, вчинками...
І головне: чим більше людина намагається не повторювати свої помилки, тим більше вона схильна знову потрапити в пастку темряви!
Ось такі роздуми були в мене вчора, гуляючи по вечірньому місту, коли повний місяць красиво освітлював старовинні будівлі...
...Вранці було все добре. Лінивий ранок після улюбленої кави плавно перейшов в активний день. Несподівано подзвонив мій син, запросив в гості. Потрібно скласти компанію внучці, тому що вони з невісткою хочуть поїхати подивитись фільм в Кінг Крос. Ми ж завжди з радістю! Змінити обстановку, і побути разом. Отож чекали поки за нами приїдуть. Я, як зазвичай, прогулялась до магазину за продуктами. Нічого наче не передвіщало шторму, але коли я повернулась, діти пожалілись, що тато дуже кричав і лаявся, через якийсь папірець, який він загубив на кухні! Звичайно ж звинувачував всіх, що хтось йому викинув, а він ж важливий!

Дворик біля Андрієвської церкви у Львові. Таємнича ротонда, чи то криниця, про яку я нічого не знаю, але просто люблю побути там і насолоджуватись красою вечірнього міста...

Ми ніколи не знаємо, що відбувається в патаємних куточках душі наших партнерів по життю. Та навіть ми не можемо заглянути в свої душі настільки глибоко, щоб знати що в наступну мить відбудеться з нашим настроєм, і на яку больову точку ми натиснемо не навмисно, і це зробить дуже боляче іншій людині... Ми недосконалі, і не зовсім розуміємо суті нашої земної подорожі, але шукаємо...
Прояв агресії через дрібниці завжди має якусь глибшу причину. Я з цим згідна. Ось чому потрібно спостерігати за собою, за своїми реаціями, щоб не вставати на одні і ті ж граблі щодня. Інакше ідуть роки, а ми залишаємось емоційними підлітками!
Сподобалась фраза: добре коли старість приходить разом з мудрістю, але сумно коли старість приходить одна...
Ось так погуляла трохи і пороздумувала...

Діти поїхали раніше з невісткою, а я ще трохи поспілкувалась з чоловіком, добре що він усвідомлює і здатен вибачитись перед дітьми... Це великий вчинок.
Потім поїхала з сином в Брюховичі, зустрілась з приятелем, якому була повинна каву...
Розказав, що працює програма Золотий мільярд. Людство хочуть скоротити, ось чому запустили коронавірус... це його думка, я вислухала. Попили чаю... Шоколадних цукерок не було :(
А я ж їм лише дуже вишукані цукерки, з чорного шоколаду :) В найкращому випадку з Майстерні шоколаду ! Я ж гонорова львівська пані )))

А тепер ми полюбили цукерки з сухофруктів, від Туркофі, без цукру. Дорогі трохи, 160 грн за 250 грам. Одна цукерка коштує близько 5 грн. Але це ж рівень. І все ж дешевше від шоколадних ручної роботи з майстерні. Там 12 - 14 грн за штуку :)
Ховаю від Вікторії, щоб за один день не з'їла всю упаковку )))

Потім дивились серіал англійською мовою, а на завершення вечора гімнастичний виступ від наших маленьких принцес....

Приїхала додому о пів перша ночі. Син відвіз! Любить кататись по нічному Львову.

Тому я не встигла написати вчора про мій день. Ось так :)

Дякую кураторам @steemcurator01,
@steemcurator02 і @steemcurator06 за їх працю та підтримку наших щоденників.