День і Ніч.глава 2.Темнокіт

Глава 2. Темнокіт
Гррррр!!! Де цей кіт, що хоче з нами зустрітись! Гррр! Доки на цій похмурій галявині від одного дерева до другого шаленіла чорно-сіра (а при світлі місячного сяйва ще й срібляста), пухнаста блискавка, раптом вийшов чорно-рудий кіт, який не встиг відстрибнути з дороги темно-пухнастої блискавки і до неї додався ще один колір.
Потім блискавка вдарилась об дерево. Чорно-сіре Щось впало в кущі, а кіт на галявину прямо в коло місячного сяйва. Десь через хвилину чи дві, кіт почув голос, який, як здавалося, йшов з кущів - Розказуй, навіщо й ти прийшов, і що хочеш від мене! Голос звучав грізно і так, що одразу ставало ясно - він звик наказувати.

Кіт преспокійно відповів - я, хочу стати одним із вашого клану!

• А що ти даси натомість? - вкрадливо і навіть трохи зловісно запитав голос.
• Цінну інформацію!
• Гм, і яку ж?
• Аби кому я не скажу!!! Якби я точно знав, що ви мені друг, а не ворог, я б сказав, не вагаючись!
• Я той, хто може стати твоїм другом навіки.
• Може, але ще не став!
• Добре, я прийму тебе до темного клану.
• Правда?
• Але якщо твоя інформація не цінна, то ти будеш радіти, що тебе взагалі живим залишили!
• Д-добре.
• Інформацію!!!!
• В мене є підстави думати, що я їх бачив.
• Кого!!!
• День і Ніч!
• Продовжуй.
• Я за ними спостерігав весь день!
• Розказуй, не змушуй мене чекати!
• Можна побачити вас? Із кущів вийшов чорно-сірий кіт. - Ось з ким ти розмовляв, з Темномісяцем главою Темного клану!