Кейптаун, перші враження

У перший же день після прибуття нас повезли до океану. Незважаючи на сонячну погоду, було досить холодно, бо дув пронизливий південний вітер. Тобто південний там дме прямо з Антарктиди. У ПАР багато навпаки, адже це південна півкуля. Ми були там наприкінці вересня, початку жовтня. В них це рання весна. Сонце там встає праворуч, сідає зліва, а світить з півночі. І північ там - це спека, а південь - холод. Майже весь час нашого перебування в Африці було холодно - ось тобі і Африка. Це відчуття, можливо, пов'язано ще і з тим, що білі (і ми, зрозуміло) там одягаються дуже легко, зазвичай в футболки та шорти або джинси. А от темношкірі - ті люблять одягнутися тепліше: куртки, штани і в'язані шапки.

На океані було холодно і ми купатися не наважилися. А місцеві дітлахи робили це із задоволенням. Зовні те місце, куди нас привезли знайомитися з океаном, нагадує усереднене Середземномор'я-Чорномор'я - пальми і хвойні дерева, синє море (в даному випадку океан), уздовж берега залізна і автомобільна дороги, потім кілька рядів будинків, а далі високі гори. Напевно, так повинен був виглядати Зурбаган Олександра Гріна.