Всім привіт ) Історія одної невидуманої подорожі ))
Одного дня ми з коханою зрозуміли, що пора щось змінювати. Незважаючи на стабільний фінансовий заробіток і нормальне життя, ми не відчували, що знаходимося на своєму місці. Це відчуття неспокою, наче щось важливе вислизає з наших рук, підштовхнуло нас до прийняття рішення, яке змінить наше життя.
Перед від’їздом наші думки були сповнені суперечливих емоцій. Внутрішній голос, наче намагаючись відговорити від рішення, нашіптував, що ми залишаємо позаду все знайоме й звичне: улюблені місця, друзів, рутину, що стала вже частиною нас. Чи варто ризикувати тим, що маємо, заради невідомого?
Але водночас інший голос, голос внутрішньої свободи і прагнення до змін, не давав нам спокою. Він нагадував про те відчуття незадоволення, яке вже довгий час оселилося в наших серцях. Незважаючи на стабільність і комфорт, нам чогось не вистачало. Ми відчували, що живемо не своїм життям, ніби перебуваємо не на своєму місці. Це було схоже на невидимі кайдани, які стримували наші пориви, і ми більше не могли цього терпіти.
Ми думали про те, що життя занадто коротке, щоб залишатися там, де ти не відчуваєш себе щасливим. Зміни — це завжди страх, але водночас це і надія на краще. Перед нами відкривався новий шлях, повний можливостей, нових вражень, нового досвіду. Це був шанс розпочати все з чистого аркуша, відкрити нові горизонти і нарешті знайти те місце ,саме те місце . Отож ..
Ми вирішили змінити країну проживання. Але перед тим, як дістатися до нового дому, на нас чекала ще одна пригода — подорож на автомобілі довжиною в майже 3000 кілометрів. Із нами вирушив наш найбільш вередливий кіт, для якого навіть коротка поїздка до ветеринара завжди перетворювалася на справжню драму.
Завантаживши в машину найнеобхідніші речі( все інше відправили поштою) і ретельно запакувавши котячу переноску, ми вирушили в дорогу. Спочатку кіт, як і очікувалося, протестував, випускаючи із себе незадоволені м'явкання, але через кілька годин здався) Далі буде )