Тер'єр Ємеля
Це був не просто йоркширський тер'єр, це був справжнісінький Ємеля.
Тільки не людина, а пес...
І не на печі, а скрізь, де тільки можна було спокійно лягти та спати.
Довго спати, до приходу господарів з роботи та навчання.
У Ємелі вже завчений графік: вранці його нагодують, погуляють на вулиці і підуть на роботу чи навчання.
Раніше за всіх приходив зі школи син Іраклій...
Потім пізно ввечері батьки Іраклія...
Але цього дня зранку почув щось не гаразд Ємеля...
-Бувай, Ємеля ...
-Гав, До вечора ...
Ми скоро будемо і сходимо сьогодні з тобою до парку.
-Гав, що? Чи не зрозумів, який парк? Сьогодні? Чому...
Заметушився багатьма питаннями без відповіді, а батьки та Іраклій уже пішли...
-Що ви мали на увазі за парк? Куди, коли?
Але Іраклій не міг знати, що сьогодні було свято і в місті оголошували вихідний день.
А сім'я поїхала в продуктовий магазин, щоб набрати там смакоти на природу.
Навіть Ємелі взяли пачку сосисок
-От зрадіє наш Ємеля...
Невдовзі вони під'їжджали додому.
Ємеля за далеку відстань відчув наближення господаря...
-Що відбувається, чому вони так рано?
-А ось і ми! Ти готовий кидатися у твій улюблений парк? Зараз ми поїдемо до твоїх друзів.
-Та що відбувається, чому я не можу спокійно поспати.
Ємелю посадили в машину, забрали все необхідне для пікніка і поїхали до парку.
А в парку, у Ємелі було дуже багато чотирилапих друзів!
-Гав! Друзі, привіт! Як я дуже радий тут перебувати! Гав!
Ємеля гасав як божевільний... Він забув і про відпочинок, і про їжу...
Правда надвечір дуже втомився, але від задоволення!
І дуже дякував найдобрішим людям у світі!
Усю дорогу назад він спав на руках у Іраклія.
Це був несподіваний та чудовий день!
Для всіх...
Ось і казці кінець, а хто слухав – молодець!