Жаба та метелик
У занедбаному ставку жила самотня жаба Юлія.
З нею ніхто не дружив, бо вона ловила мух, комарів, павучків і з'їдала їх.
Але одного разу над ставком пролітав метелик...
-Привіт жаба Юлія...
-Привіт метелик Ася, яким вітром тебе занесло на мій ставок?
-Але це не тільки твій став...
-А Чий ще?
-Адже в ставку ще живуть рибки, навколо літають мухи, комарі, павуки повзають...
-Все одно ставок мій!
-Ну не будь упертим, треба жити дружно...
-Не хочу ні з ким дружити...
-А ти уяви, скільки буде у тебе друзів, якщо ти перестанеш їх ображати і з'їдати...
-Але я хочу їсти, завжди хочу їсти, і тебе хочу зловити...
-А Я тебе і не боюся, я зараз сяду на тебе! А якщо з'їси мене, то тобі стане дуже сумно, не буде з ким спілкуватися...
Метелик Ася села Юлії на голову і з тих пір вони мали дуже міцну дружбу. І більше жаба Майя ніколи і нікого не ображала.
Ось і казці кінець...
А хто читав – молодець!