The Diary Game 21.12.2022. Побачила знищену російську техніку. Стало краще!

Хм, коли я писала попередній допис і вирішила кудись виходити, то не думала, що це відбудеться вже сьогодні та пройде настільки активно. Так вийшло, що моя кохана людина працює менеджером в одній мережі дитячих магазинів і потрібно було терміново вирішити одне питання. Не буду вдаватись сильно в подробиці, але головне тут те, що потрібно поїхати геть в іншу частину міста, забрати там одну річ, а потім відвезти в офіс. Отже, розбудили мене рано вранці (аж о 9 годині) та дали певний час на ранкову каву та збори для того, щоб я склала компанію. Виходити не дуже хотіла, але що поробиш, прийшлось. Тим більше, що йти все таки не пішки кудись чи використовувати громадський транспорт, мене покатали на таксі.

Блін, їхали ми десь хвилин 30 туди, адже дійсно знаходиться дуже далеко. На громадському транспорті якщо повезе та не буде ніде заторів час дороги складає годину. Але то доля дуже класно зійшлась, тому що навряд ми колись потрапили б туди за власним бажанням.

Річ яка потрібна була забрали, а потім я пішла фотографувати те, що мені пообіцяли перед виїздом. І я не думала, що там аж такий розмах всіх цікавинок. Перше, що мені потрапилось на очі це три танки великих "визволителів" терористичної росії. Повністю згорілі, але чим в гіршому стані я бачу ворожу техніку, тим тепліше на душі! Проте, одеські художники вирішили все таки трішки прикрасити той металолом та розмалювали їх. Участь також приймали і всі бажаючі, як в день так званого "відкриття" цього пам'ятника хороших росіян, так і по сьогоднішній день кожен бажаючий продовжує доповнювати танки своїми малюнками та написами.

В мене на жаль не було з собою нічого чим можна було б залишити свій слід в цьому мистецтві, але був фотоапарат (котрий у найбільш невчасний момент розрядився), а також бажання задокументувати це все для історії. Зізнаюсь чесно, техніку руками не чіпала, бо бридко. Проте, бажання залізти туди і використати це все як туалет БУЛО! 😂

Потім пройшлись ще по меморіалу оборони Одеси під час Другої Світової війни, подивились на техніку тих часів та поїхали далі по справам. А повернувшись додому я побачила диво - електроенергія, котру мали увімкнути набагато пізніше, але певно через вчорашнє запізнення нас вирішили порадувати та дати більше часу в 21 столітті з усіма благами цивілізації. А далі в мене буде стандартна друга частина дня - потрібно трішки прибрати, приготувати їсти та встигнути завантажити серіал для того, щоб мати бодай якусь розвагу у випадку блекауту.

Ну і в перерві під час всього цього хочу розписати собі невеликий план того по роботі та власному розвитку. Період депресії та упадку сил потрібно якось виганяти з свого життя та втілити в життя певні задуми про які я обов'язково потім розповім.