Грозовий початок тижня

От це у нас гримить! А зараз, коли пишу, то вже й льє. Собакси хто поховався, а хто намагається обгавкати грозу. Це на фотці нижче я їх не на вулицю витурила. Це я вийшла на терасу, щоб пофоткати, а вони всі такі в мріях, що я зараз їх через цей вхід в будинок пущу. Но ніт! Най йдуть через свої двері, ібо нефіг.

А на вулиці прям темно стало. Але не можу сказати, щоб я була засмучена. Я буквально пару годин тому встигла висадити чотири нових бузочка й добрячий дощик буде їм не зайвий. Шкода – гібіскуси не встигла. А це ж справжнє диво, що я ввззагалі мої рослинки отримала! Тому що 1 травня по моєму улюбленому Агромаркету в Одесі прилітіло( Й склади, й офісні приміщення - все вщен. Добре хоч люди не постраждали. Але вони налаштовані по-бойовому й пишуть, що скоро відновлять роботу. Обовʼязково щось замовлю, щоб їх підтримати!

Тільки мої качки як завжди – пофігачки.Щоправда на мене дуже ображаються, що я їх зачинила такі в вольєрі. Ну нічого, най кілька днів потерплять, а там приїдуть друзі й ми або такі крила підріжемо або переселимо їх в іншій, більш просторий вольєр. Боюсь, що доведеться робити й те і інше, тому що буду ділити їх на дві групи – один качур буквально забиває іншого, неможна їх тримати разом.

Ккурчатка мої вже підросли й день проводять на вулиці, хоча й в вольєрі.

Ой, град!!!!! Ну нічого собі!!!! От це я протупила одразу птахів закрити....

Так про курчаток. Думаю, ще пару тижнів й вже буду робити для них місце на вулиці. А поки я вольєр на ніч закотую в кімнату (він такий, на колесах).

Для собакс цесправжня розвага. За курчатами вони спостерігають із задоволенням. Якщо думають, що я не бачу, то намагаються встати лапами на вольєр з надією дістати собі живу іграшку. Але не вийде, у нас все надійно 😉