Вчора нічого не писала, бо сил вже просто не було. Забігалась я з цими клініками. Перенесла трохи дедлайн по замовленням і думала ці три дні гарно попрацювати і все позакривати. Але не так сталося, як планувалося.
Зранку звернула увагу, що Циля якось не так дихає. Ну, думаю, приїхали… Я витрачаю шалену купу грошей на пігулки, а виходить натрапила на підробку, бо воно не допомагає. Ну що, поїхали в клініку… На щастя як раз сьогодні на місці був лікар-ортопед, який нам власне і потрібен.
Оскільки всі аналізи ми зробили, УЗД теж, залишився рентген. Поклали ми Цилю на стіл, а тут котика привезли, там терміново. Ну я поряд с Цилею сіла і чекаємо. І мої очі як раз майже на рівні її мордочки. Я дивлюся - а у неї ніс забитий! Мабуть вона вкрала пауч з паштетом, виковирівала його і от результат! Звичайно, що вона важко дихає, їй просто нема чим!
Ну що, промив лікар їй носяру, стало краще. Але рентген нам все одне був потрібен. І от тут результати були не дуже. Ну, по-перше, там застаріла травма, яку ніхто не лікував. І чи то на погоду, чи то вона десь невдало ступила, але все це загострилося. Ну й по-друге - трабли з хребтом, бо там рухомість не те що ускладнена, її майже немає. Але і тут нічого вже не зробить, бо процес і віковий і хронічний. Ми ж насправді не знаємо, скільки їй років, але точно більш ніж десять. Ну і з них мінімум сім вона стикалася по притулкам і перетримкам, а умови там часто не найгарніші.
Тож отримали ми призначення і поїхали назад. По дорозі забрали колесо, що я пробила пару днів тому і яке ми закинули в шиномонтаж по дорозі в клініку. Міняти вже не стала, щоб не витрачати час, якщо щось - сама зроблю.
Ось так ми сьогодні позапланово вирішили чергове планове завдання - рентген для Цилі. А зараз буду працювати, то мої дедлайн знов горять ясним полумʼям 🔥
