Понеділок день важкий … якийсь 👀

Вітаннячка! Ось так ми з Баксом пишемо допис. Мене не видно? Ну оно мабуть і на краще, бо щось я не в формі. А на світлині внизу це Скрьоня (насправді вона Радість). Вона нас з Баксом гіпнотизує.

Хоча, якщо чесно, понеділки для мене завжди «провальні». Навіть не знаю, чого так, адже мені ж не треба після двох вихідних знов повертатися по робочого ритму. Думаю, це скоріше щось в голові, ніж обʼєктивне.

Прокинулась сьогодні якось зовсім важко. Мабуть погода. З неба просто льє, все тане, але відчувається як ну дуще холодно, тому що вологість зашкалює. Дуже неприємна погода. Тому ми з собаксами в основному окопалися в будинку. У мене начебто і були плани (ну а як же, понеділок, та ще і початок місяця) відновити наші прогулянки в полі, але як як уявила, якими собакси повернуться до дому… я ж потім не відмию ні їх, ні себе, ні машину.

В сад суватися теж не хотілося, проте я нарешті зайнялася садовими рослинами, які у мене в будинку, тому що вони пізно приїхали і я не встигла їх висадити. Тож одна з кімнат перетворилася в «мамо, шо це?». Ага, безлад ми там з собаксами розвели страшенний. Тут і ґрунт, і щось розлили, і якись листя і взагалі а пішла-ка я відтуда, бо я це до наступного року не розгрібу!

А це наша хвора, Чоколка. Але, дивлячись на цю світлину, ви, впевнена, зможете зробити висновок, що їй вже набагато краще. Це просто написано на її морді, адже вона намагається зжерти Крокодикюля 😉

Кроклдюкюлю трохи сумно, бо поки Чоколо було геть погано, вона спала в кімнаті з кішкою Катрін, щоб її ніхто не турбував. Але зараз їй значно краще і вона знов хоче спати на своєму місці. Але поки вона хворіла, Крокодикюль вже почав це місце обживати, от і вийшов у них конфлікт інтересів