Ох і нічка була… Але я так розумію, у всіх. Я не спала майже до пʼятої ранку, тому знаю. Хоча не спала з іншого приводу.
Але прокинулися ми з собаксами пів на девʼяту. А би може же поспала, але вони вирішили, що якщо я вже відкрила очі, то можна починати бешкетувати.
Я трохи покреативила (якраз малюнок на заставку вийшов, правда довго пояснювала ШІ, що треба не руки, а лапи, бо у собак лапи! ШІ зі мною радісно погоджувався і продовжував малювати руки, тож з десятка картинок нормально вийшла лише одна).
А потім ми з собаксами пішли продовжувати прибирати в саду, бо погода ну просто чудово.
Так вийшло, що прибирати я почала на старого колодязя. Раніше мої лелеки робили тут гніздо.
Але зараз у мене лише один лелека і до гнізда йому ще рости і рости. Тож я вирішила розібрати всю конструкцію, подивитися, що там, і може на літо зробити собі таку резервну ємність для води (адже в самому цьому колодязі води немає, треба робити його глибшим, а у мене немає ні сил ні бажання цим займатися. А от встановити трубу, щоб в дощ з навісу набиралася вода і використовувати її потім для поливу, це не така вже погана ідея.
Тож я прибрала все зверху, зняла кришку і… побачивши, що я все прибрала Атос спробував застрибнути зверху! Яким чином він не звалився в колодязь - це просто диво! Якось утримався і зістрибнув назад на землю. Мене ледве не паралізувало! Ну звичайно вбитись не вбився б, але зламати лапу міг. Це після Ромашки і враховуючи, що завтра я везу до клініки Чоколо, яка чомусь відмовляється їсти.
Але на щастя все обійшлося. Приємним сюрпризом стало і те, що внутрішня практично чисто, лише лежать якись дві….навіть не знаю що це… ну то я дістану. Потім треба буде купити герметик і змонтувати трубу на навіс, але це вже ближче до весни. Так собі в плани і запишемо 😉
