Здається я переможець в категорії 33 нещастя 😳

Народ, ну це вже капець. Я такими темпами до кінця року точно не дотягну. Нібито і день почвася не зовсім погано. Зранку попрацювала, потім зібралася їхати Чоколо за пігулками. І тут почалося.

Чи я вже остаточно замоталась, чи день такий… Дві години не могла завести машину. Ну так, акумулятор у мене дохлий. Але 15 хвилин на зарядовому і стартує. А тут… Але не пройшло і півдня, як я згадала, що треба зняти клему, а потім вже саджати крокодила. Алілуйя! Завелися.

Купила все, повернулася додому, все норм. Пішла працювати. Дуже хотілось сьогодні здати проект, щоб завтра хоча б день відпочити. Сиджу, працюю. І тут щось мене понесло на кухню. Не інакше як світлі спогади про зміст холодильника! Виходжу на кухню, а там…

От це реально капець. Мої вічні трабли з акваріумом відпочивають!

З газової колонки по стіні вверх бʼє фонтан. Сама колонка задорно мігає всім, чим може. Води на підлозі - ну мабуть сантиметра 3-4. Ага, по всій площі. На вході з котельні в повному ах… ах яка здивована! стоїть Жюлі і дивиться, як її ліжечко грає в Титаника. На стіні- купа електророзеток.

А-фі-геть!

Швиденько перекриваю воду. Але що робити з такою кількістю води?! Ну, втрачати мені вже нема чого. Взяла швабру, загнала все це водяне щастя під підлогу. Там пісок, нічого не буде. Ще подумала, що як же добре, що я з літа так і не поставила плінтус.

Підлога у мене імпровізована, з OSB. Щоправда, покрита палубним лаком. Ну, подивимось, як вона все це переживе. Якщо не переживе, ну кину зверху щось. Потім. Коли-небудь. Коли собакси не будуть хворіти і будуть гроші.

А зараз включу нам з собаксами якийсь фільмець. Проект я відправила, але втомилася, що той безсмертний поні. Завтра у Пор-Тоса операція. Ну, якщо наша лікарка вийде. І Чоколо мабуть повезу. Вона так і не їсть сама. Щоправда те, що я їй в пащу пхаю, ковтає і не блює. Вже легше.

Все. Люблю, цілую, я і собакси 😉