1-2 лютого 2025 року. Винний магазинчик не винен!

Плакат з винного магазиничика

---

В суботу стався пік морального напруження та духовного виснаження: на купу навалилося все. По роботі вимотали нерви з самого ранку вихідного, пригрозили, що весь відділ компенсовуватиме вартість плакатів, які пішли в друк з помилкою. Плюс, я екстренно знімала і заново перезаливала диджитал-банери. Потім сталася ще одна хуйня, особиста. І я вже не знала, як триматися.

Ми з партнером були запрошені в гості до старого друга на обідні години, то вже думала не йти (бо не встигла ні голову помити — нічого, і все через вранішній переполох по роботі). Думала, лежати калачиком і плакати:) Але все таки встала, заплелася в тугий колосок, і ми поїхали тусити.

Я взяла для себе лише 1 пляшку просеко. Здавалося б, дитяча доза. Хлопці пили горілку (мій Гришка пив вперше після 1,5 місячної перерви, робив трохи паузу в цьому ділі). Коротше, все було під контролем! Але потім мене занесло. І не тільки мене...

Гришу вирубило, і він пішов приляг перекимарити. А мене кинуло в "еге-гей" — я вирішила викурити 1 сигарету, бо все одно що 10 хвилин виходила з Андрієм на перекур. І скурила. Але після сигарети в мені щось стрільнуло в голову: мало алкоголю! І я потягла Андрія в магаз.

По дорозі подзвонив Діма, який якраз сидів з трирічною дочкою вдома, і ми запросили і їх. Взяли ще пляху вина мені, ще цигарок, ще горілки. Дитині, правда, взяли фруктів. А далі вже все закрутилося у феєричну карусель.

Пам'ятаю лише, що гралася з малою: били дядю Гришу по ногах, поки він спав, і швидко втікали.🙈 Він образився навіть.

Викурила я, мабуть, півпачки — в мене, наче, стопкран знесло. Ця вся пиятика супроводжувалася скаргами на роботу, звичайно ж, і не лише з мого боку. Скаржилися всі. Скаржилися і бухали. Горювали (теж чимало приводів, кілька спільних знайомих загинуло на війні).

Коротше, я не пам'ятаю, як мене дядя Гриша затяг в таксі — конкретний провал в пам'яті. 🙈

Але як же мені було погано в неділю — словами не передати... Без подробиць, але в мене за ранок було 5 побачень з унітазом. Саме вранці, коли вино давним давно всмокталося, але шлунок того не знав, мабуть.

Голова, здавалося, трісне.

Мені було так погано, що я аж відчула певну радість: ооо, нарешті тобі боляче і хуйово, як ти й хотіла!!! В такому стані моральних страждань щодо фігні на роботі вже не було — аніскілечки.

---

---

Що ще турбує?

Отримала таке от повідомлення від додатку "Київ цифровий:

Мені так сильно тригернуло, що словами не передати. Коли і так психіка ледь вивозить, вони хочуть щоранку добивати мене нагадуваннями про смерті десятків тисяч або й сотень тисяч людей?! Та йдіть ви нахуй, диджитальщики хуєві!!! Краще вже просто прийдіть до мене додому і вистреліть в голову!!!

---

---

Фух. Видихаємо.

О, ще про таке вам напишу. Нова схема наїбалова з'явилася: пишуть, типу, з TikTok. Зазвичай я розкручую схему аж до моменту, де треба розкрити дані картки, а це щось лінь. Може, пізніше спробую.