Color Palette Contest | RED

Фотографії квітів як маленькі пазлики в масиві пам'яті. Здавалося б, такі непотрібні спогади: рандомні суцвіття. Але насправді все, що ми бачимо, весь закарбовується, десь відкладається на підсвідомості. І звичайна побачена нами квітка стає частиночкою нашого "я".

Мамина бегонія (сфотографовано під час минулого візиту до Кам'янця-Подільського в липні). Якраз сонце заходило, і світло якось так гарно лягло на пелюстки...

Минулого літа (серпень 2021), в мами в садочку. Місто Кам'янець-Подільський. Красива [цинія? жоржина?] просто, тому й сфотографувала.

Червень 2021, Мальдіви, острів Малахіні Куда Бандос. Десь шоста ранку. Я зустріла світанок, потім побачила на піску ці квіти [гібіскуса?], і не стрималась, щоб не зацифрувати ту мить...

Фотографії від сили три години. Це теж у мами бегонія. Спеціально куплена для зовнішнього підвіконня. На осінь вона пропадає — тішить око лише влітку.

Травень минулого року. Просто червоні тюльпани в нас біля хати в Кам'янці-Подільському.

Не зовсім квітка, якийсь вид кактусів. Фотографувала десь в 2020 році для instagram-конкурсу від Samsung. Треба було запостити фото в стилі Zoomed, щоб щось там виграти (нічого не виграла).