День спілкування

Привіт друзі. Масовий ракетний обстріл не пройшов безслідно. Від сьогодні в більшості регіонів Свети більше не має ніж вона є...

Десь же Света взагалі рідкий гість і від того її прихід сприймається як справжня радість. В моєму регіоні не все так критично, але й від того не дуже комфортно...

Та я не звик скаржитись. Крім того, тепер я горджусь собою за те, що влітку зайнявся налагодженням сонячних батарей (з яких взимку дуже мало зиску) та джерела альтернативного живлення до насоса від опалення 😊

Та краще б ті ракети, що спричинили руйнування, не покидали територію місця запуску а відразу падали і втілювали "блискавичну карму"... Ех мрії...

Сьогодні пишу допис з телефону тому витримати достойний об'єм в 300+ слів буде складно та й не буду над цим заморочуватись...

Сьогодні мав можливість приймати гостей з відділів психологічних забезпечень різних відомств. Можливо хтось бачив круте ютуб відео від телебачення Торонто про реформу направлену на роботу з морально-психологічним станом військ? Так от ті хто раніше був ВПЗ (відділ психологічного забезпечення) тепер стали ППП (пункт психологічних практик). От з цього приводу, на фоні гарненьких новенький плакатів штатний фотограф зробив пару моїх фото на цій зустрічі.

Давно я не торгував своєю фізіономією, то ж ловіть. А то ще забудете як я виглядаю.

Крім цього зібрання, під кінець дня довелось виступати онлайн на удиторію 100+ осіб, серед яких кура знайомих та міністерське керівництво...

Це перший досвід такого виступу, про підготовку якого мені нагадали вчора в 17:20. Хвилювався - пиздець як. Та точно так само як і хвилювався отримав пиздець яке задоволення, коли віконця без ознак життя повмикали камери та почали ставити питання. Ох це ще те варення на мою самозакохану особистість 😅

Після виступу ледь опустився на землю, наскільки багато було емоцій... Та треба було заземлятись та відпочивати. Завтра нове відрядження, на цей раз буду виступати в ролі сторони що слухає інформацію...

Якось так. Не листопад а якісь суцільні заходи 😅