"Піраміди та Олені" flashmob "good mood"

Привіт друзі

Сьогодні я хочу розповісти про дивовижну зустріч, яка мене чекала у самому несподіваному місці. Здогадались яке?

У батьків, є звичайний сільський туалет на вулиці, який для мене є варіантом вибору, в ті моменти коли я вирішую де побудувати свою піраміду: чи в домі, чи «майже на свіжому повітрі» 🤣🤣🤣

Готуючись до смаження крилець, я вирішив збудувати одну з таких пірамід. Значить сиджу, «сконцентрований» і будую піраміду… Раптом, до мене в гості залазить ось такий красень.

Якщо вірити Google об'єктиву то цей красень є великий жук Олень. Більш детально про цих жуків можна прочитати ось тут у вікіпедії

Жук-о́лень, або рогач звичайний (Lucanus cervus) — вид жуків роду Рогач (Lucanus) з родини рогачевих (Lucanidae), найвідоміший її представник. Колись жук-олень був звичайним видом по всій Європі, тепер же його популяція постійно зменшується. Вид належить до тих, яким загрожує вимирання, в Україні його внесено до Червоної книги.

Добре, що я не боюсь таких Оленів («не бриті і не голені, дивні створіння в них з голови стирчать коріння»…) і його родичів. Інакше, довелось би відразу починати будівлю наступної піраміди…

Найбільше мене вразили розміри цього гіганта Таке враження що він був навіть більший ніж максимально зазначений у вікіпедії 7,5 см.

В момент, коли я його фотографував, не знайшов нічого кращого для порівняння як залишок стандартного туалетного паперу. Як видно, розмір туалетного паперу майже такий самий як і розмір Оленя.

Закінчивши будівництво піраміди я вирішив допомогти повернутись на волю. Взяв жука-оленя до рук і пересадив на одну із штафетин забору.

Жук-олень виглядає наскільки гарним, що я фотографував, фотографував і ще раз фотографував його з різних ракурсів.

Добре, що я перед будівництвом піраміди взяв з собою телефон, щоб розбавити цей процес чимось цікавеньким. Як виявилось, він мені знадобився 🤣🤣🤣. Не факт, що цей жук чекав би мене, поки я збігаю за телефоном у будинок. А так - телефон під рукою, фотографуй скільки влізе.

Цікаво, але за всі роки мого життя з батьками в шкільному віці, студентські роки і перші роки відпрацювання на державу, я жодного разу не зустрічав такого великого Оленя, як зустрів цього 2 червня 2024 року.

Взагалі, з нашою природою відбувається якісь досить цікаві та трохи дивні речі. Не помічали? Наприклад, переїхавши поближче до «тихого центру» я все більше і більше помічаю маленьких їжаків, якими ніби кишить цей район.

Та що тут говорити про їжаків, от зараз розповім цікавий приклад про, те як відсутність полювання впливає на наглість фазанів (про те, що фазани вільно бігають по під трасою я взагалі мовчу)

І так: «Телефоную я до мого батька і запитую чим він займався. На моє величезне здивування він говорить, що на віддаленій ділянці землі займається «досаджуванням» кукурудзи, яку повиїдали фазани.» Наскільки вони вже втратили страх, що заходять до городів щоб поживитися посадженим насінням

Щось я почав про жуків-оленів (ще були піраміди 💩), а закінчую фазанами… Напевно на цьому потрібно закінчувати мій запис до блогу, поки я не почав писати ще про когось…

Дякую всім за увагу, особливо тим хто знаходить час читати мої дописи, сподіваюся що цей допис хоча б трішки підняв вам настрій. Якщо ні – ловіть пірамідку 🤣🤣🤣