The Diary Game: "Вечір мужиків"

Привіт друзі. Якби не мій Must have рівень дисципліни, напевно, сьогоднішнього посту не було б. Ну, точніше, він би був, тільки опублікований не сьогодні а вже, можливо, завтра до обіду…
Та все ж таки дисципліна перемогла і відвоювавши трохи часу у сну я сів поділитись прекрасним настроєм після сьогоднішньої вечірньої прогулянки із сином.

Забравши сина після школи ми відправилися з ним трошки підігнати самі нагальні справи, які ще висіли за мною після роботи. Це заправка автомобіля, купівля памперсів і ремонт кулончика, якого я зробив на свій 36-й день народження власними руками та подарував сину…

В пошуках металевого кільця для кріплення кулі, яка і є клоном, ми забрели в Любави, де син побачив фотозону приурочену до дня міста. Як справжня модель - став і позував, поки я робив ці фотографії.

Як виявилось далі в Любаві необхідних нам деталей не знайшлося…

Ми відправилися в Будинок торгівлі за пошуками металевих кілець, в один із улюблених магазинів сина «Монпасьє», де є будь-які дрібнички для ручної роботи…

Знайшовши необхідні предмети та справившись із усіма справами ми подивились на годинник і зрозуміли, що в нас залишається не так багато часу. Часу було хіба що на похід за смачним перекусом в одну із кафешок, що знаходилися поруч.

Наш вибір пав на кав'ярню «The Room», де ні мій син, ні я ще ні разу так і не були (неподобство…)

В кав'ярні син обрав собі холодний лимонад, категорично відмовившись пить зі мною гарячий чай, який я замовив собі і антистрес у вигляді шоколадного еклера…

Я вирішив, що їсти на ніч солодке для мене буде шкідливо і насолоджувався лише смаком зеленого чаю… Та почав жалкувати вже буквально після першого синового укуса еклера. Всередині еклера опинилася Nutella 😱🤯😍

Тепер я сиджу, пишу цей пост і розумію що я хочу спробувати цей антистресовий еклер із неймовірним смаком нутели в його середині.

По закінченню нашої прогулянки ми відправилися до сина додому, де я допоміг йому переставити системний блок із під столу на стіл, щоб син випадково не вимикав його своїми ногами ставлячи ноги зверху системного блоку 🤣🤣🤣 (не думав що наявність кнопки вмикання комп'ютера зверху системного блоку може бути на скільки незручною 🤣🤣🤣 🤣🤣🤣 🤣🤣🤣)

Також встиг полагодити кулон, зроблений з кул,і яку мені подарували від чистого серце як брелок до ключів. Не подумайте вона була не бойова (принаймні коли вже мені дарували). Там вирізали специфічний отвір, який перетворив кулеметну кулю в відкривачку для пляшок пива… З часом сама куля відділилася від гільзи і щоб не вставляти кожного разу її назад в гільзу, після того як вона випадає, я вирішив подарувати її сину.

Складно сказати наскільки це дієвий захист, та поки ця куля висить на шиї мого сина мені спокійніше😅 Як мінімум цього заспокійливо ефекту від амулету мені достатньо 😊

Також мене можна знайти в instagram, tiktok, X, youtube та facebook

Дякую за увагу! 💙💛</center>