Трохи загадок на ніч

Привіт друзі. Ось уже наступив вечір і треба було б щось написати, та день прийшов наскільки насичено… Було стільки спілкування з близькими та рідними, що під його кінець хочеться трохи завалитися і включити деграданта, а той ще краще - лягти та заснути.

Та ляпнув (ох яке ємке слово) я сьогодні в одному з коментарів слово ципляйся… Як після такого залишити свій емоційно-піднесений порив, коли навколо все потихеньку засинає… Вже не можу зупинитись, та напевно і не хочу…

Як говорив засновник храму Білого Лотоса в місті Черкаси «осідлавший тигра - спішитись не може». Отак і я, виробивши в собі звичку щоденно готувати допис не хочу давати слабину і збиватися в цій прекрасній звичці.

Навіть в ті дні, коли я думаю що особливої теми для гарного повідомлення не має, завжди залишаються думки якими можна поділитись. Для когось вони можуть звучати абсолютно дивними, комусь же може здатися досить цікавим, хоча в більшості своїх випадків звучать як ірраціональні.

У вас колись було подібне, що ви проходили ту саму дорогу більше сотні разів і не помічали одної жирної деталі, яка великими літерами була написана майже у вас під самим носом?

В мене таке було нещодавно. Ще коли я перебував в відпустці (кілька тижнів тому, можливо всього один тиждень тому… Час дуже швидко плине і досить складно за ним до кінця услідкувати). Прогулювався я по звичній дорозі, спускаючись до пушкінського пляжу, де розташовані тренажери, по спуску повз Білий Лотос. Йшов зі сторони університетської, по тому спуску де спускаються автомобілі.

Коли йшов по цьому спуску мені очі кинувся хрест, який був встановлений прямо навпроти спуску тільки на горі, орієнтовно над крамницею з сувенірами. Для того щоб його побачити потрібно добряче підняти очі до гори.

Скільки не ходив ні разу не помічав цього хреста. А коли прочитав слова які була написана на ньому - кожен волосок мого тіла став дибки… Пройшло не так багато часу з того моменту як це все відбулось та здається що той день був особливим в моєму житті. Та треба ще трохи поспостерігати.

Напевно на цьому потрібно закінчувати свої загадки та йти потихеньку відпочивати…

Усі фото з цього допису були зроблені мною в вчора під час прогулянки по парку Сосновий Бір.

Також мене можна знайти в instagram, tiktok, X, youtube та facebook

Дякую за увагу! 💙💛</center>