Те, що ви описали, дуже знайоме багатьом із нас. Цей постійний внутрішній конфлікт між радістю за близьких моментів життя і розпачем через біль і втрати — це щось, з чим живе зараз, мабуть, кожен. І так, це виснажує, розхитує психіку, але водночас нагадує, що ми живі, що відчуваємо, що не байдужі.

Дуже важливо пам’ятати про баланс. Радість заради радості, попри все, це теж своєрідний опір. І водночас емпатія, яка дозволяє нам розділити чужий біль, робить нас сильнішими, навіть якщо іноді здається, що це нас ламає. Не можна допустити, щоб наш внутрішній світ піддався хаосу чи був повністю зруйнований страхом і гнівом.

Дякую вам за ці слова. Це дуже чесно і глибоко. Сподіваюся, що кожен із нас знайде свій спосіб зберігати рівновагу в цьому шаленому світі