А свято вже близько

Всім привіт! Мі ранок кожного дня розпочинається як завжди о 6 ранку. Звикла прокидатися раніше тоді спокіно можу зробити всі свої справи. Ніхто не чіпає мене і не трогає. Хоча мої рідні ніколи не турбували мене але інколи охота в тиші по бути , це варіант є рано вранці і пізно вечері. Коли всі відпочивають і можно в тиші зі своїми думками побути . Все розставити по поличкам в кінці дня вже все повертаеться на кругі своя.

Зібравшись чухнула на маршрутку доїхала добре, хвилювалась щоб виїхати з міста швидше. Тим паче що два дні підряд можуть бути гучно в місті. Із за цього і хвилююсь все склалось удачно. Забрала все що треба мені, коли переходила в подземке . Зателефонували з дорослої бібліотеці. Попросили забрати документи. Радію зо два Управліня знаходяться друг від друга близько.

Не те щоб зайшов за дом і ось , хаилин 15 ідти можно трамваем поїхати але більш люблю ходити. Повітря свіже і для тонуса . Коли вже їхала назад до дому попали в пробку. На одному із перехрестя вийшла аварі. Люди ціли тільки машини розбиті не вщент, а солегка. Головне що всі залишилися живими. Через 40 хвилин було вже вдома. Занесла всі документи які в дитячу та дорослу бібліотеку.

Потім до дому голова мов молотком хтось стукає. Не много часу пройшло все стало на свої місця. Как тільки зайшла домой завила тривога. Але без атак вроді. Вже вечері у мене ноги думала відпадуть. Стопи особливо, поперек почав боліти. До вечора відпочила і біль не такий як днем. Вечером ігри з сином.