Відкривши свої щухлядки

Добрий вечір! Ранок, ароматна кава та до школи. Сьогодні роспачався без пригод дійшли добре і головне що тривоги не було. Якось начало робочого дня без пригод і прийшовши на іншу роботу. Тілько но сіли пити чай лунає вибух, всі вскочіли зі столу. І як ті клуши вибігли на вулицю.

Нет би бути поміж двох стін ми стоїмо розявили рота. Долі секунди як почало щось ревіти с такою силою наче будинок перед взлетною . Дивимося летить літачок випустивши ракету полетів далі.

А ми все стоїмо з відкритим ротом ще на додачу я стою с пряником в руці. З мене почали риготати і питати чого це я з ним. А у мене такі думки лізуть в стресовой сітуаці. Еслі вдруг мене привалить так хочь щось с їжі буде. Чому так я хз знаю.

Саме головне я завжди спокійно відношусь к таким ситуаціям але в голові такі думки виникають. Можливо за роки війни звикла і такі сигнали на все це. Дівчат почало трясти вони злякалися. Але швидко заспокоїлися і ми продовжили пити чай. Вде коли прийшла до дому як раз води не було.

Поряд с будинком відкачували воду і до сіх пір щось там ремонтують. Мабудь вода з'явиться завтра. Близько 2 години син прийшов зі школи вони наступний тиждень вдома. Як раз сходимо зробимо привівку. Ось такі сппави