Всім привіт.
Сьогодні в мене немає ні натхнення, ні бажання щось писати…
Тому, я вирішила поділитися історією яку, в кінці минулого року, писала для конкурсу -
(ЗАРАЗ КОНКУРС ЗАКРИТИЙ)
https://steemit.com/hive-185836/@franyeligonzalez/45gscm-nuevo-concurso-or-una-imagen-una-historia

Того разу історію було опубліковано англійською мовою, а зараз я поділюся її українською версією.

Перелью з одного бокалу в інший.

microsoft.com

ІСТОРІЯ

Під моїми ногами починає горіти вогонь, середньовічна публіка з гнилими зубами, та з не підробним відчуттям захоплення та радості викрикує брудні слова в мою адресу…
Мої ступні відчувають жар від вогню… Тіло пронизує пекельний біль, його починає трусити і я з усієї сили починаю кричати….
Адже зараз мене спалять на вогнищі…
Наскільки ж це боляче…

Через мить, я відкриваю очі та в паніці скидаю з себе ковдру й дивлюся на свої ступні… З ними все гаразд… Яке полегшення
Я ціла… Це просто кошмар…

Останні три слова ще декілька разів лунають у свідомості…

Але що це за запах?
В квартирі відчутно запах горілого…

Стрімко біжу на кухню, це дідусь, він знову заснув на столі та знову палив на кухні, в попільничці тлів чорний шахматний кінь… який і став причиною запаху.

Мій дідусь по вечорам часто засиджується з сусідом за цією грою. Тепер зрозуміло чому мені снився цей кошмар, це все через запах горілого…

Саме тому, що дідусь став таким необачним я і переїхала до нього…
Минулого разу він заснув в ванній з ввімкненою водою і в нашій квартирі був невеликий потоп.
Я відвела дідуся до ліжка, прибрала на кухні, випила каву та зрозуміла, що запізнююсь на роботу, треба викликати таксі.

Сьогодні в нас новорічний корпоратив і після робочого дня ми їдемо в заміський будинок, цього року зберуться всі співробітники фірми, навіть з тих офісів, що працюють в інших містах. Велика вечірка, як же я не хочу на неї йти….

В автомобілі я сідаю на заднє сидіння.
Поруч кладу червону сукню для корпоративу. Дружина мого керівника дизайнер одягу, вона приготувала для кожної з співробітниць по сукні, ми маємо одягти їх, а зроблені на корпоративі світлини, потраплять до публічної сторінки бренду, як реклама. Плаття дуже красиві, тому ми з задоволенням взяли їх на примірку.

На сидінні лежить книга «Про сни та смерть»…
Мабуть її хтось забув. Ну і назва.
Я відкрила її на тому місці де лежала закладка з птахою Фенікс.

Та прочитала :

Адам показує сновидцю, що його чекає — смерть і розкладання тваринного тіла, тобто коня. Відчутий сновидцем шок несвідомо вказував на його відокремлення від тіла, як би кажучи: «Помре ваш кінь, але не ви самі».

«Про сни та смерть» - Марія-Луїза фон Франц.

В голові промайнула картинка з підпаленим шаховим конем…
І я закрила книгу і поклала на те місце з якого взяла.

На роботі я весь час думала про ці слова.
Тому знайшла цю книгу в інтернеті та прочитала її опис. Її написала жінка психіатр, що вивчала сни, котрі люди бачили перед своєю смертю.

Якщо я все вірно зрозуміла кінь в снах виражав транспортний засіб в котрому знаходиться людська душа. Тобто - тіло.

Перед мною постійно поставала картинка вранішнього шахового коня, що тлів в попільничці…

Весь день я маринувалася в неспокійних думках. Тому віддала шефу плаття та не поїхала на свято… Краще залишуся вдома, не можливо розслабитися і поїхати на святкування коли весь день над тобою, як чорна хмара, висіли неприємні передчуття…

Наступного ранку я відразу побігла до кімнати дідуся. Він спав, все гаразд…
Мені стало набагато легше…
На телефоні висвічувалося нове повідомлення від колеги. Там було посилання, перейшовши за ним, я побачила фотографію. На мить мені здалося що на ній я, в тому самому червоному платті, котре я повернула своєму керівнику…

(Зображення взято з умов конкурсу, опублікованих, ось тут - https://steemit.com/hive-185836/@franyeligonzalez/45gscm-nuevo-concurso-or-una-imagen-una-historia)

В голові стояв туман.
На фото була моя колега…
Я зрозуміла, що вчора трапилось щось страшне…
Вона вдягла те плаття котре мала вдягти я…
Я пробіглася очима по тексту…

Її намагалися зґвалтувати…

Мої ноги почали підкошуватися…

Вона хотіла подзвонити в поліцію, але їй не дали цього зробити…
Її вбито…

В моїй голові помутніло ще більше.
До горла підійшла рвота, я побігла до туалету…

В моїй голові пролунав ЧОЛОВІЧИЙ голос :

«Молодець, що зуміла вірно зрозуміти всі знаки» …
Це було останнє, що я памʼятаю, до того як втратила свідомість….

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!! Всім добра !!!