Мої вітання спільнота, я вже й забув як і що писати треба. Взяв велику перерву від Steemit, вирішив відпочити бо почав відчувати вигорання. Але цей пост не про це, а про те як я з друзями провів свій день народження.

День народження в мене був 20го квітня, але в цей день був з сімєю, тому вирішив зібрати друзів через тиждень і поїхати погуляти в місто Кривий Ріг.

Рано в ранці прокинувся і почав по трошки збиратись, написав Данил і сказав що автобус в 11:44, я поглянув на годинник і зрозумів що у мене є 50 хвин щоб зібрати друзів і пройти приблизно 5-7 кілометрів до зупинки. Ми вирішили поїхати на міському автобусі бо він безкоштовнний, але йти до нього як я сказав довго й далеко.

Я написав брату щоб він виходив на зустріч і телефонував кенту. Дойшов до місця збору щвидко, ми поглянули на час і зрозуміли,що лишилось хвилин 20. Ми пришвидшили темп і коли пройшли половину мені написав Данил і сказав, що переплутав і автобус буде в 12:19.

Ми дійшли до зупинки і сіли чекати авобус, поки чекали автобус мене пробила настольгія як ми влітку їздили в інший кінець міста до друга в лікарню. Там дуже цікава історія, якщо комусь буде цікаво я можу розповісти.

В 12:19 підїхав автобус і ми вирушили в місто. Поки їхали думали куди ми їдем. Вирішили їхати в центр міста.

---

---

В центрі був останній раз коли мені виповнилось 10 років, а це вже цілих 7 років тому. Ми приїхали і пішли до магазину купити попити і рушили шукати місце де ми можем перекусити. Наш вибір впав на марежу піцерій PIZZA DAY . Незнаю як у вас в містах, але в нас вони майже на кожному кроці. Ми зайшли в будівлю нас зустріла привітлива жінка і ми почали робити замовлення.

---

---

На 548 гривень купили 3 дуже смачні піци, не пам'ятаю яка з цих піц була перша яку ми їли, але ця піца була ну дуже смачна! Поки їли замазюкались як поросята і пішли в "АТБ" купити серветки та воду.

---

---

• Трошки фото з центру міста

Ми ще довго гуляли по центру міста і нам в голову прийшла думка поїхати в інше місце, так званний 95-квартал. -

Доречі 95-квартал це район в якому народився наш президент.

Там ми пішли в парк і побачили лохотрон грушу. Це той який потрібно бити і він показує типу силу удару. Там ми зустріли брата мого кента, трішки поговорили і вирушили йти на зупинку.

На зупинці до нас підійшло 2 хлопця які почали розповідати щось про віру, бога, церкву. Ми послухали і вже був час сідати в автобус. Їхати доречі довго, біля години.

Час пролетів дуже швидко, ми вийшли і нас на машині зустріла мама друга. Так як мені потрібно було в інший кінець містечка вона мене підвезла. Коли вийшов з машини побачив таку картину.

---

---

Коли вже повернувся додому стало трохи сумно, що такі класні моменти швидко минають. Трохи поговоривши з бабусею сходив по справам, повернувся додому, повчив уроки і ліг спати.

Трошки про відсутність.

Я дуже хочу писати цікавий та різноманітний контент, але проаналізувавши свої пости зрозумів, що різноманіттям і не пахне. Я дуже сильно загнався по цьому приводу і більше ніж на тиждень засів вдома. Допомагали лише сповішення в яких я бачів як хвалять мій конкурс. І ось сьогодні знайшов натхнення, тому сподіваюсь на гарний фітбек, дуже дякую вам за увагу, бажаю гарного дня-ночі та мирного неба.🇺🇦


_{Posted using SteemPro Mobile}</cente