Мої вітання спільнота👋
Сьогодні день виявився дуже перенасиченний, тому розповім вам як я його провів. Для зручності поділю день на 3 заголовки.
Урок психології в школі.
День мій почався рано десь о 7:00 я прокинувся і почав збиратись в школу. Сьогодні у нас в школі був день спорту, тому я одягнувся і пішов на зупинку. Коли приїхав в школу я зайшов в клас і сів спілкуватись з класним керівником.
У нас перші 2 уроки були звичайні, а от на третій урок до нас прийшов військовий психолог, який нам розповів 3 історії з життя. В історіях він приховував якийсь психологічний сенс, це був дуже цікавиий experience.
Після цього психологічного тренінгу ми мали йти в іншу школу на змагання по спорту та прослуховування лекції про саморозвиток, але у русні були інші плани і почалась тривога. В підвалі сиділи дуже довго, тому вирішив попросити бабусю відпросити мене додому.
Збори на риболовлю🐟?
Коли вийшов з школи вирішив зателефонувати @bazer - у, запросити його на рибалку. По телефону домовились, що завтра їдем на рибалку. Я сів в автобус і поїхав купувати черв'яків та опаришів. Після купівлі малощетинкових я зустрів знайомих і ми пішли на каву.
Після спілкування з кентами вирішив подзвонити діду щоб поїхати подивитись місце ловлі, щоб небуло як милого разу. Я прийшов до діда ми заїхали на заправку і поїхали на ставок. На ставку обстановка порадувала, вода піднялась тому завтра їдем ловити.
Після перегляду місцини у нас не заводилась машина, тому мені довелось її пхати щоб дід її завів. Ми поїхали в напрямку дому, але зробили зупинку в центрі щоб купити продуктів. Дід завіз мене додому і я ліг відпочівати та чекати на приїзд Данила.
Мрії збуваються?
В 18:00 приїхав Данил і ми пішли до нього додому по вудочки, там ми пробули довго бо щось було з колесом на велосипеді. В результаті ми виїхали пізно, наш шлях вів нас на місце роботи діда.
Дід працює на занедбаному комбікормовому заводі.
А в нас була мрія залізти туди ще з самого дитинства, тому ми не прогавили шанс і попросили діда залізти туди. Коли ми залізли туди нас переповнювали емоції, ми були дуже зраділі, що наша маленька мрія збулась. Ми довго ходили по першому поверху в пошуках сходів на верх.
Щоб ви розуміли висота цієї будівлі 16-18 поверхів. Коли ми залізли на останній поверх я думав що моя щелепа впаде з 16 поверху( ось трохи фото).
З повними штанами радості побігли додому, після такого викиду адреналіну поїли смаженної картоплі і зараз сидим спіклуємось про крипту і я паралельно пишу 2 пости.А на цьому в мене все,дуже дякую вам за увагу, бажаю гарного дня-ночі та мирного неба, бережіть себе.🇺🇦