#Бентежна дійсність + анонс нового #яскравого кліпу. Когнітивні дисонанси по тегам

in hive-145157 •  21 days ago  (edited)
  • Ольга зникла.
  • Матері зняли субсидію.
  • Армія дронів відмовила мене прийняти, по стану здоров'я. Шукаю іншу конгруентну вакансію.

Прийшла звістка, що матері зняли субсидію через побіг батька закордон

Він там довше, та погранслужба зафіксувала от тільки недавно і передала дані в пенсійний. Тепер на мене ляжуть додаткові регулярні витрати (пенсія матері 2570 грн., а за одне опалення взимку треба платити десь 2200 + близько 850 за решту комунальних послуг. Сама вона аж ніяк не проживе).
До незлічених безтолкових "подвигів" мого тата додався ще один.

Є в езотериків така гіпотеза, що душа, коли інкарнує, сама обирає собі батьків. От мені цікаво було б дізнатися, чим я до втілення "міркувався", що обрав собі долю мати двох дітей, ще перш, ніж у мене народиться хоч один власний?
Та у чомусь я і розумію. Мої батьки дуже добрі, хороші (як би дивно це не звучало на тлі багатьох вчинків тата...але і оте усе в нього виходить якось не по злій натурі, а по натурі безтолкової дитини, і досі років дванадцяти ментального віку).
Завдяки характерам моїх батьків я з дитинства не мав жодних перепон для розвитку в житті. Завжди робив, що хочу. Йшов, куди хочу. Обирав долю, яку хочу. От за все, куди я зайшов не туди у житті, я, на відміну від багатьох інших, не можу сказати "Винні батьки". У моїх вчинках і зроблених виборах, завжди був Я. Це все моїх рук справа.
Тому, не дивлячись на всі пережиті з батьками злидні з дитинства, я все ж дуже вдячний їм за аспект повної свободи моєї волі.

Мені чомусь згадався зараз аркан таро "Блазень" (дурак, джокер), який стоїть над прірвою, і при цьому такий веселий, і квіточку нюхає, і собачка, також весела, біжить за ним до прірви...Ось чому захотілося додати тут цю фотку з янголами на перилах собору святого Юра у Львові (зроблена взимку). Бо моїм янголам-охоронцям треба пам'ятники відлити із золота і поставити перед храмом Фортуни. Від смерті мене з дитинства справді вищі сили берегли і рятували десятки разів.
...НАВІЩО?
Так, я все ще сподіваюся і вірю, що близький моєму серцю принцип Балеана "Лиш той є гідним, хто світ робить кращим" ще зможу реалізувати у житті хоча б у не грандіозних проектах. Дай боже мені мудрості і сил, і часу. Багато що я зробив раніше. Та чи це все? Я прагну приносити користь світу на кожен день, а не лише почивати на лаврах минулого.
Богдан Карасьов у Львові.jpg

Анонс нового кліпу + моє збентеження

Наступний кліп має бути з Ольгою Янковською, також відомою як "відьма-відлюдниця" (Ольга – переможниця "Битви екстрасенсів-17" – доволі відома пані, без усякого перебільшення можна сказати, що вона "зірка").

У Ольги репутація неймовірної стерви...але моє бачення і ставлення до неї зовсім інше. Й пес у неї добрий-добрий, і буквально закоханий у неї. Хто хоч трішки щось розуміє, це багато про що говорить.
Фото з фейсбуку Ольги:
Ольга Янковська.jpg

Вже з тиждень роблю кавер на її улюблену пісню "Русалка", а Ольга буде у кліпі в образі русалки, і в архетипі...ні багато ні мало – самої України. Так, сумно. І при цьому, реалії не відкинеш. Особливо, в тому баченні, як їх бачить відьма та екстрасенс( Наша реальна #панночка цього часу.

В оригіналі у Мар'яни Романової пісня російською, я зробив дуже вдалий переклад українською. Пісня уже майже готова, залишилося зробити "вихід". Учора перекинув Ользі на оцінку готові дві третини, але вона досі не прочитала, що дивно. Пройшовся по соцмережам... і телеграм-канал у неї уже 4 дні, як завмер, хоча перед тим вона постила щось по три рази на день. Фейсбук також завмер. Дивно, незвично. Дещо мрачно.

Чому мене це збентежило...тому що приспів у пісні має такі слова, які багаторазово повторюються:

Тому що я мертва,
Тому що я мертва...

(а мені в роботі довелося це переслухувати 100500 разів!).

Я ще перед тим, як починати робити, писав Ользі, що з магічної точки зору "є не дуже добрим" (м'яко кажучи) поміщати себе в таке амплуа, бо як би чого не накликати? Але ж Ольга (на відміну від багатьох маньок-інфоциганок на Ютубі) – справжня відьма, тож знає такі аспекти не гірше за мене. Так я з 5 днів тому змусив власний голос замовкнути.

Але тепер мені настирно лізе в голову усяка муйня в дусі: чи не вийшло так, що ми справді щось накликали, чи не трапилося щось із Ольгою? Чи може вона сама щось передчувала?

Навіть згадалася сьогодні історія, як до Моцарта прийшов невідомий і замовив йому реквієм. Моцарт створив реквієм і скоро помер, а невідомий навіть не прийшов забрати своє замовлення. З тих пір розповсюджена думка, що реквієм Моцарту замовляв сам диявол і похоронну музику Моцарт писав для самого себе. Мабуть, саме через це, що я давно знаю дану легенду, мені і почала лізти в голову маячня про Ольгу. Сподіваюся, з нею все добре, і вона просто вирішила на якийсь час зникнути у "непробивний оффлайн" (так буває зі справжніми інтровертами).
Хто як не я, інтроверт, відлюдько і соціопат, маю це розуміти. Та все ж, якщо хтось із читачів такий самий, ви також маєте знати, що інтроверт в реалі та інтроверт в онлайні – дещо різні речі. Сторонячись людей в реалі, ми компенсуємо це собі в онлайні, щоб зберігати баланс. Тому зникнення Ольги все ж викликає у мене тривожні відчуття в дусі "об'єктивно, щось не так".

✍ Б.К., 11 червня 2024 р.

Authors get paid when people like you upvote their post.
If you enjoyed what you read here, create your account today and start earning FREE STEEM!
Sort Order:  
  ·  19 days ago (edited)

Мої батьки дуже добрі, хороші (як би дивно це не звучало на тлі багатьох вчинків тата...але і оте усе в нього виходить якось не по злій натурі, а по натурі безтолкової дитини

Впізнаю і своїх батьків. Мама менше, а батько якось живе одним днем... Роботу міняти не хоче, звик, що я підкидаю по пару тисяч щомісяця. Ніяке забезпечення на пенсію вони собі не скопили, не придумали, надії на мене і "та якось буде"... Як же це бісить.

Є ж таке прислів'я "Важкі часи породжують сильних людей, сильні люди створюють добрі часи, добрі часи породжують слабких людей, слабкі люди створюють важкі часи..."(коло замикається). А що ми б не думали поганого (цілком заслуговано) про СРСР, люди жили там, як у стойлі, могли не переживати про майбутнє, якісь хоч мінімальні соц. гарантії були справді Гарантіями. Тому вони не дуже парились про завтрашній день, і коли СРСР рухнув, не виконавши жодних гарантій...в 1990-ті багато хто виявився геть не пристосованим до життя, не зміг переключитись. Саме на цей період і припало моє дитинство, в 1999-му мені було 15-16, і батьки усі 90-ті були геть розгублені. Тепер, наближуючись до їхнього віку (який у них був у 1990-х), я їх уже не засуджую за непристосованість до життя, просто дуже шкода їхньої долі.

А ти в чомусь завдяки більш м'яким батькам вийшла така креативна і пробивна, та ще й постійно береш участь у суспільному житті, як то кажуть "активістка". По тій теорії кола поколінь, твої діти знову будуть більш розслабленими і м'якими, більше схожими характером на дідуся і бабусю, бо більш вольова матір дає дітям краще піклування і при цьому навіть неусвідомлено схильна подавляти їхню волю (взагалі, я не забув твоє відношення до материнства в принципі, це просто так, абстрактні роздуми по темі).

Те ж саме справедливо і на глобальному рівні: добрі часи породили у Європі і США покоління слабких політиків, які третій рік демонструють дуже невпевнену реакцію на російсько-українську війну. Та за ці 2 роки вони вже пройшли свій велетенський шлях еволюції, поступово все вирівнюється.

Тобі можна винести цей комент в окремий пост:)
Я прочитала уважно, просто тема для мене емоційна, тому не буде багато тексту у відповідь, я радше просто філософськи подивлюся у вікно)))

I'm a little sorry about the situation with your dad, in truth some people are not bad in themselves but rather remain children or adolescents...

As for Olga, I understand that it is somewhat disturbing. I think that words have power, so I think it is better to tune them towards the positive, or constructive...

In a certain way, words only express what we have inside, but I believe that there is no strict order as to how they influence, perhaps if we declare constructive things they act within us, it may be...

I hope you hear from her soon.

It was a pleasure reading you... greetings🤗

Hello, dear @inspiracion
I am glad to know that you still find this post interesting. At first it seemed unsuccessful to me, because I wrote it in a state of confusion. But I don't want to create some fiction in the spirit of "everything is always good", as established in Instagram. Our life is diverse, full of both joys and worries, I want to try to perceive everything as it is.

Now I see that another 2 days have passed since the publication. But Olga never appeared in any of the social networks. I already have a fully prepared deep house cover of her favorite song "Mermaid". But I won't make a clip yet, I'll wait for Olga. Firstly, this is really "HER" song, and secondly, people appreciate really unique clips for which the model was filmed specifically and deliberately.

Here is the translation of Olga's last message, how she would like to see the main concept of the clip with her as a mermaid:

"I want to make the following message to the viewer: the Ukrainian people, who were betrayed by the leaders.
I want a close-up of my face, my tears and eloquent emotions of pain in the clip. It's like I'm still alive, but I'm actually dead.

Yellow-blue textiles, black ribbons and the pain of a betrayed beautiful, talented, abandoned people in my face."

According to Olga's description, AI generated for me the following visualization today:

Русалка 1.jpg

A long time ago I realized that we can't write everything in the same mood, because it varies. If we only write when we feel good, then there will be many empty spaces.
Many of the best texts come out in an uncomfortable emotional state, because they are usually full of sincerity, which is something that connects a lot with the reader.

The best decision is the one you have made, to perceive things as they are. :-)

The concept she (Olga) expresses is very clear, and subjective at the same time. The image produced is fine, but I would have imagined it looking not so close to the screen, and not looking up. But a little further away, almost in profile, bent over, kneeling, with her face tilted downward. The concept is someone who feels betrayed, and that's like something that has been broken ... But I understand that she asked for a close-up. Then it's okay :-)

I agree with you,
this is Olga’s very subjective perception and it is skewed towards pessimism.

I still look more positively and believe in victory and in the future prosperity of Ukraine. Unfortunately, in this victory and the (future) well-being of the country there will no longer be personal well-being for millions of people. For many, something irreparable has already happened.
Although, others will survive everything and still see new good times.

Hi @golden-rain

You can use hashtags for your post: #writing, #creativewriting. This allows your content to be found.


curation-post.webp

We invite you to continue publishing quality content. In this way you could have the option of being selected in the weekly Top of our curation team.

Thank you very much, X-Women team)

Team 4.jpg

Oh, this is very funny, thanks for the detail :D