Чи вірите ви в Долю і в карму?

Я вірю як в негативну карму, та і в позитивну (зі знаком плюс), і сьогоднішня пісня саме про друге.

Якщо ви не любите лонгріди, листайте одразу до відео в самому кінці, але я маю сьогодні настрій спершу ще багато цікавого (і далеко не пустого!) розповісти з досвіду самого мого життя.

Якось ми йшли по вулиці з тією ж Лідою (відьмою, про яку я вже згадував в розповіді про перший мій дотик до таро), і зустріли пару жахливо покривлених інвалідів з ДЦП (вони були вже не молоді і одружені одне на одному). Я поговорив з ними, і запросив до свого оздоровчого центру, сказав, що дам їм оздровчі сеанси безкоштовно.
Після того, вже між нами, Ліда мені сказала (говорила вона тоді російською):
— Я помічаю не вперше, що ти дуже жалієш усіляких калік та уродів...Так от, не варто! Це гнилі душі, які дуже багато зла спричинили в минулих життях, і тепер вони заслуговано так виглядають і отримують своє наказання...З іншого боку, люди, які народжуються гарними, зробили в минулих життях багато добра, і також заслуговано мають свою зовнішність...
Я тоді подумав, що раз мене вважаюсь доброю душею, то мені не завадить і в цьому житті підтвердити таку лейблу, і з мене від того не убуде, навіть якщо зроблю добро "гнилим душам". Та забігаючи наперед скажу, що ті двоє інвалідів з ДЦП згодом підвердили маркер Ліди, авансом повішений на них, бо вони пізніше багато нашкодили моєму закладу. "Віддячили" мені, як люблять казати наші бабусі. А так буває ще й тому, що ми також не маємо права втручатися в чужу карму: якщо хтось відбуває заслуговане наказання, а ми полегшуємо його страждання, частину його наказання можуть перекласти на нас. Я на цьому обпікався сто раз, тож добре знаю, що пишу. І навіть у більш цинічної частини християн є приказка: "Не хочеш зла — не роби добра".

З цієї історії можна вивести й ще один висновок: самі різні люди (інколи навіть здавалося б геть для того не придатні) часто все ж таки знаходять собі пару, хоча б і по народному принципу "яке йшло, таке й здибало". Алегорічно про це співала і Агата Крісті, що "мишки паруються з мишками, а кішки з котами" (продовжуйте скільки завгодно: зайчики із зайчиками, вовки з вовчицями, чи як там ще ви особисто для себе свого нумена уявляєте).

Маркери натальної карти

За моєю натальною картою я маю одружитися в 42-43 роки. Я б ніколи не повірив у це, скажи мені таке в 20 років, але зараз мені 41, і схоже моя доля розвивається саме за картою.

Сам я ще не вмію настільки круто читати натальну карту, щоб виводити звідти дати.
Перший раз мені сказала про це в 2021 році моя подруга Віка, астрологиня, з якою ми побили горшки, коли почалася війна (бо вона була з Москви).

Вдруге мені сказала про це кілька місяців тому переможниця битви екстрасенсів Ольга Янковська, і навіть грошей з мене не взяла (ми просто спілкувалися, і їй самій стало цікаво глянути мою карту). Вона нічого не знала про прогноз Віки, але побачила те саме. Ще Ольга сказала, що за картою я маю бути зіркою кіно або театру, але цей успіх ще більше відкладений, аж на період 45-60+ років.

Що цікаво, дані натальної карти збігаються і з пророцтвом для мене отця Макарія з Червоної Камянки. Цей батюшка у нас в області вважався духоносним і мало не святим. Я був у нього в селі неодноразово на службах, там біснуваті виють і хрюкають, з людей виходять біси. Одного разу за моєї присутності на службі хтось приніс навіть немовля, яке мичало басом дорослого чоловіка. Той батюшка міг виганяти бісів і часто давав людям (в т.ч. моїм знайомим) пророцтва, які потім збувалися.
Так от, моя матір якось давно (років 16 тому) поїхала до нього і запитала його про мене:
— Сину вже 25 років, та щось ніяк не жениться...Хоча і дівчатам подобається, і подруги бувають, але щось ніяк не зустріне Свою...Може, у нього інша доля, може йому треба в монастир?
— Жениться! Просто він ще дуже молодий. Не треба йому в монастир!
Варто додати, що я тоді не послухав отця Макарія і поїхав у Києво-Печерську Лавру "здаватися", вже з речами (серйозно!). Дві тяжеленні сумки, важко було перти по тим пагорбам. Коли я прибув і заявив, що хочу бути монахом, мене попросили почекати, мовляв у них тут є свій прозорливий монах (по типу отця Макарія з Кам'янки). Чекав я битий час. Прийшов монах, подивився на мене проникливо (але зовсім не довго), і відрізав навіть трохи агресивно: "Ні!!!". Розвернувся, і пішов...
Це була сама коротка "співбесіда" у моему житті.

Отже, подібний досвід (і ще багато подібного в останні 20 років) крок за кроком переконало мене, що в натальній карті "щось є" і багато що з того варто сприймати всерйоз.

І що ж в такому разі наше життя? Певний простір для вільних кроків і поворотів ми маємо, і при цьому є і низка головних доленосних точек-розвилок, які не оминути. І ми не знаємо всіх задумів Долі. В тому ж коханні для нас головне любов одне до одного, а також дружба, партнерство і секс, а Доля можливо має задум, що саме певна пара може народити в світ людину, яка винайде ліки від раку, або ж зміцнить державу і знищить рф, або ще мільйон якихось інших варіантів, важливих для світу і людства, а не лише для нас.

"Йти проти рожна" складно і практично неможливо...про це, здається, увесь Старий Заповіт у Біблії, але до більшості з нас доходить дуже туго, тільки через власну "доказову базу". Тож до мене таки дійшло, і я уже спостерігаю за подальшим розвитком своєї долі немов трохи зі сторони, але з цікавістю, чим це все закінчиться.

Розумієте, якщо сама практика показує, що стосовно нас відпрацьовуються певні сценарії Долі, і сама Доля нас веде, то тут не сердитись треба в форматі "А чому так? І навіщо?", а просто покластись на Долю і вірити, що в решті ми всі отримуємо те, що є найкращим для нас. А також те, на що ми справді заслуговуємо.
В решті, я багато у житті отримав від жінок любові та ласки, і при цьому моя дружина напевно буде дуже неординарною і цікавою особистістю, бо інакше просто неможливо бути справжнім партнером для мене.

Така от передісторія моєї надзвичайної цікавості до теми Близнюкових Пламен, бо якби не це, я б давно був одружений на інших жінках, які в мене були. Та я ніколи не мав такої самомети, бо дивлячись на всі свої знайомі пари (від 30 до 68 років), я не бачу жодної щасливої. Ну, одружилися вони, і шо? Живуть як кішка з собакою, частина ледь терплять одне одного, ще частина вже люто ненавидять (напр., мій сусід нещодавно сказав своїй хворій дружині з діабетом "Жду, пока ти здохнеш!"). Ні, це все, ОТ ТАК, не потрібно!...а правильно, це по Агаті Крісті: "Кошки з кошками, собачки з собачками". Оті два кривих інваліда з ДЦП, про яких я згадував на початку, і то явно любили одне одного, усюди ходили разом, підтримуючи одне одного під ручку... Я дивлюся на подібні речі з великою теплотою, і бажаю всім, щоб у вас в коханні було якось так (не кривого інваліда, звичайно ж, а людину, яка і в старості цінуватиме вас по-справжньому, хоча б за одне те, що ви поряд, і за те, що це — Ви).

DJ Bogdan Karasiov - Близнюкові Полум'я

[Інтро]
Вогонь до вогню,
Полум'я до Полум'я,
Близнюкові Полум'я.

[Куплет 1]
Чи може кохання кармою бути?
І щастя кармічним буває?
Удача така рідну душу зустріти
Бо Доля своє до свого повертає.

[Куплет 2]
Чи віриш ти знакам у снах?
Чи чуєш відлуння минулих століть?
Я бачу смуток у твоїх очах,
Я мав ще в минулому житті це зробить.

[Приспів]
Вогонь до вогню,
Полум'я до Полум'я,
Близнюкові Полум'я,
Сила нас тягне крізь час,
Стає все можливим для нас.

✍ Богдан Карасьов, 3 лютого 2025 р.