Цікаво, а ще гірше цього разу буде? - Could it be event worse this time?

Доброго ранку, шановна спільното!

Отже, моє загострення дійшло до тієї точки, у якій я ходжу подзвоню препаратами 24/7. Зручно, бо в такому стані я нічого не відчуваю, живу по суті для того, щоб прокинутися, випити чай та знову заснути, і так по 5-6 разів на день. Зараз ось вирішила, що може встигну допис написати перш ніж піти спати далі. Ну, навіть якщо не встигну - це не останнє моє віконце адекватності на сьогодні, дороблю у наступному. Так до вечора може й на цілий допис набереться:)

Обклеїла чохол айпада

Зараз найважче у всьому цьому зберігати хоча б якусь подобу нормального харчування. магазин або на ринок я сходити не можу. Можу замовити через глово - але там завжди привозять такі страшненькі овочі та фрукти, що я не дуже хочу ризикувати. Тож напевно вставати і щось вигадувати таки доведеться.

З дівчатами зараз не гуляю, и вкотре радію, що вони в мене привчені до туалета вдома. можуть спокійно собі спати поруч зі мною (в цьому місці я перервалася, бо припинила розуміти хто є, де я і що роблю).

Знову прокинулась. Десята ранку. Здається сил стало трохи більше, але все одно не вистачає на нормальне життя та самопочуття. Треба змусити себе все ж таки сходити на ринок, хоча б фруктів купити, бо такими темпами я пропущу весь сезон, а цього не хотілося б. Хотілося б величезну миску черешні. Тож напевно зараз випʼю кави, щоб хоч трохи скидатися на живу істоту, і піду, спробую виконати це завдання.

Вже одразу знаю, що як тільки повернуся доведеться знову лягати спати, нічого з цим не поробиш. Вже починаю намагатися насолоджуватися процесом - не завжди ж я ходжу день і ніч обдовбана.

Буду допис на цьому завершувати, бо все одно не пишу нічого цікавого, просто не в змозі:(

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

So, my flare-ups have gotten to the point where I'm on call 24/7. It's convenient, because in this state I don't feel anything, I basically live to wake up, drink tea and fall asleep again, and so on 5-6 times a day. Now I decided that I might have time to write a post before going to sleep. Well, even if I don't have time - this is not my last window of adequacy for today, I will finish it in the next one. So by the evening, maybe a whole post will be typed :)

I pasted the iPad case

Now the most difficult thing in all this is to maintain at least some semblance of a normal diet. I can't go to the store or the market. I can order through glovo - but they always bring such terrible vegetables and fruits that I don't really want to risk it. So you will probably have to get up and invent something.

I don't go out with the girls now, and once again I'm glad that I have them trained to use the toilet at home. they can sleep peacefully next to me (at this point I stopped because I stopped understanding who was where I was and what I was doing).

I woke up again. Ten in the morning. It seems that the strength has increased a little, but it is still not enough for a normal life and well-being. I still have to force myself to go to the market, at least to buy some fruit, because at this rate I will miss the whole season, and I wouldn't want that. I would like a huge bowl of cherries. So I'll probably drink some coffee now to at least look like a living being, and I'll go and try to complete this task.

I know right away that as soon as I come back I will have to go to bed again, there is nothing you can do about it. I'm already starting to try to enjoy the process - I don't always go day and night full of energy.

I will end the post on this, because I still don't write anything interesting, I just can't :(

With love, your Foxy