Доброго ранку, шановна спільното!
Сьогодні у мене наймузичніший допис з усіх, які я коли небуть зможу створити, бо хочу розповісти все про свої музичні інструменти.
Моє захоплення музикою тягнеться… Не з дитинства. Коли я була мала то ходила в музичну школу по класу фортепіано, але я не памʼятаю, щоб мені це подобалося. Була як всі діти, яких батьки віддали у музичну школу, бо то традиція, і захоплення не відчувала. І, як і багато хто, зараз я дуже шкодую що не була завзятішою і що на дуже довгий період закинула музику після того, як школа скінчилася. Я навіть не памʼятаю, скільки років я там навчалася, але я точнісінько не пройшла всього курсу.
Потім був дуже довгим період протягом якого я тільки іноді відновлювала зайняття вокалом. Врешті решт моїм першим становленням голосу біла оперна манера, яку мені потім (і досі) дуже довго намагалися переробити на естрадну, та я наполегливо продовжувала співати у «купольній» манері, бо ніяк не могла переналаштуватись на те, щоб робити це якось інакше.
Клавіші знову зʼявилися у моєму житті через карантин під час ковіду. Музична студія у якій я займалася припинила приймати учнів очно, і я зрозуміла, що мабуть прийшов час купити собі власну клавіатуру. Я не люблю синтезатори, проте все одно хотіла зекономити простір і не ставити справжню піаніно, тож чудовим рішенням для мене стало сценічне піаніно. Важке, з молоточковою системою - все як на повноформатному. На відміну від синтезатора воно не має в собі безліч інструментів, це дійсно просто піаніно, але компактніше за звичайне.
Карантин продовжувався, і мабуть в якись момент мені стало сумно. Чи весело. Чи божевільно. Я справді не памʼятаю як, у якому сні я вирішила, що мені терміново потрібна флейта. Я не знала нічого про цей інструмент, не розбиралася в них, навіть ніколи не тримала в руках, і ніколи навіть не захоплювалася звучанням флейти. Але чомусь у моїй голові стрельнуло, і я дійшла висновку, що флейта мені конче потрібна.
Я обрала більш менш дешеву на сайті музичного магазину і на наступний день мені її привезли. Я тремтячими руками розпакувала інструмент, зібрала його, дурнувато і…
І нічого:) Дунула іще - знову нічого. Тоді я полізла до Гуглу з запитом «флейта зламалася, не грає». І у першому ж дописі щодо цього я відразу побачила питання: «А чи вмієте виграти?». Вимушена була визнати, що ні, і навіть не провела ніякого попереднього дослідження щодо цього. Просто виконала свою забаганку і сподівалася, що далі воно якось само вирішиться.
Не вирішилося:) Тоді я почала досліджувати матеріали в інтернеті я зʼясувала, що я взагалі неправильно у неї дую, треба збоку, не перекриваючи отвір, а я з усієї дурі дула просто у отвір.
Потихеньку за кілька тижнів я навчилася грати ноти першої октави, а потім процес навчання якось застопорився, і я зрозуміла, що мені потрібен викладач, щоб продовжувати. Я з легкістю знайшла на сайті репетиторів дівчину студентку Глієра, яка досить дешево давала приватні уроки, і ось ми досі з нею співпрацюємо, а я вже непогано граю (обовʼязково зроблю кілька дописів зі звуком).
Коли я трохи звикла до флейти у мою дурну голову знов зайшла ДУМКА. Думка, яка майже не давала мені спати та перетворила моє життя на очікування чуда. Я захотіла саксофон. Порадилася з чоловіком - він не заперечував, і тепер я розумію, що він просто до кінця не розумів, НАСКІЛЬКИ то голосний інструмент. Щоб трохи пояснити можу сказати, що наші друзі у сусідньому будинку зазвичай знають, що саме я граю. Тому зараз я граю на ньому дуже мало, чекаю, коли зможу дозволити купити собі якісну сурдину (така штука, що робить духові інструменти більш тихими).
Щоб купити мені сакс ми з чоловіком і моєю дуже молоденькою викладачкою флейти їхали на якись незрозумілий склад майже за Києвом, і поки ми їхали якимись пустирями у нас з чоловіком була весь час одна думка на двох: хоч би Вікторія не подумала, що ми веземо її кудись продавати на органи, бо дуже на це скидалося.
Коли ми з Вікою тестували інструмент мій Андрій вперше почув, який же ж то голосний і насичений звук. Але відмовляти мені було вже запізно, тож додому ми повернулися з інструментом.
До війни Андрій зазвичай вивозив мене за місто, щоб пограти, нікому не заважаючи. А зараз не можна, бо скрізь таблички «міни».
Продовжуючи історію про мої інструменти згадаю мої дві гітари. Перша звичайна, а от друга…Грати я почала давно, ще у підлітковому віці, і дивлячись на улюблених музикантів я мріяла про власний Fender (виробник гітар). Тепер я доросла, і я купила собі в якись момент саме таку, як завжди хотіла. І хоча граю зараз досить рідко вона все одно радує мені око, висячі просто над моїм ліжком.
Нажаль у мене немає світлини барабанної установки, якої я не маю вдома і з якою займаюся у музичній студії. Тож її можна віднести не до моїх інструментів, а до інструментів на яких я взагалі граю:)
Отака людина… Не оркестр, лише оркестрова яма:) Вокал я у цьому дописі не охопила, може щось покажу в одному з наступних:)
З любовʼю, ваша Foxy
Good morning, dear community!
Today I have the most musical post I will ever write because I want to tell you all about my musical instruments.
My passion for music stretches back... Not since childhood. When I was little, I went to a music school in the piano class, but I don't remember that I liked it. She was like all children whose parents sent them to a music school, because it was a tradition, and she did not feel admiration. And, like many, I now regret that I was not more diligent and that I gave up music for a very long time after school was over. I don't even remember how many years I studied there, but I didn't complete the entire course.
Then there was a very long period during which I only occasionally resumed my singing. In the end, my first vocal formation was a white operatic manner, which then (and still is) tried for a very long time to transform it into a pop style, but I persistently continued to sing in a "dome" manner, because I could not adjust to doing it in any other way.
Keys reappeared in my life due to quarantine during covid. The music studio in which I worked stopped accepting students face-to-face, and I realized that it was probably time to buy my own keyboard. I don't like synthesizers, but I still wanted to save space and not put a real piano, so a stage piano was a great solution for me. Heavy, with a hammer system - everything is like a full-format one. Unlike a synthesizer, it does not have many instruments, it is really just a piano, but more compact than usual.
Quarantine continued, and probably at some point I got sad. Is it fun? Is it crazy? I really don't remember how, in which dream I decided that I urgently needed a flute. I knew nothing about this instrument, did not understand them, never even held it in my hands, and never even admired the sound of the flute. But for some reason my head clicked, and I came to the conclusion that I really needed a flute.
I chose a more or less cheap one on the website of a music store and it was delivered to me the next day. I unpacked the tool with trembling hands, put it together, foolishly and...
And nothing:) Blowed again - nothing again. Then I climbed into Google with the query "the flute is broken, it does not play." And in the very first post about it, I immediately saw the question: "Do you know how to win?". She had to admit she didn't, and hadn't even done any preliminary research on the matter. She simply fulfilled her wish and hoped that it would somehow resolve itself.
It wasn't decided:) Then I started researching materials on the Internet, I found out that I was blowing into it wrong at all, I had to blow from the side, without covering the hole, and I was just blowing into the hole out of sheer stupidity.
I slowly learned to play the notes of the first octave in a few weeks, and then the learning process kind of stalled and I realized that I needed a teacher to continue. I easily found a student girl, Glyera, on the website of tutors, who gave private lessons quite cheaply, and now we still cooperate with her, and I already play quite well (I will definitely make a few posts with sound).
When I got a little used to the flute, a THOUGHT entered my stupid head again. A thought that almost kept me awake and turned my life into waiting for a miracle. I wanted a saxophone. I consulted with my husband - he did not object, and now I understand that he simply did not fully understand HOW loud the instrument is. To explain a little, I can say that our friends in the neighboring house usually know exactly what I play. So now I play it very little, waiting until I can afford to buy a quality mute (the kind that makes wind instruments quieter).
In order to buy me a sax, my husband and I, and my very young flute teacher, went to some obscure warehouse almost outside Kyiv, and while we were driving through some wasteland, my husband and I had one thought all the time: even if Victoria didn't think we were taking her somewhere to sell for organs, because it was very likely.
When Vika and I were testing the instrument, my Andrii heard for the first time what a loud and rich sound it was. But it was too late to refuse, so we returned home with the instrument.
Before the war, Andrei usually took me out of town to play without disturbing anyone. And now you can'tbecause there are "mine" signs everywhere.
Continuing the story about my instruments, I will mention my two guitars. The first is ordinary, but the second... I started playing a long time ago, as a teenager, and looking at my favorite musicians, I dreamed of my own Fender (guitar manufacturer). Now I'm an adult, and I bought myself at some point exactly the one I always wanted. And although I play it quite rarely now, it still pleases my eye, hanging just above my bed.
Unfortunately, I don't have a picture of the drum kit, which I don't have at home and practice with in the music studio. So it can be attributed not to my instruments, but to the instruments that I play in general:)
Such a person... Not an orchestra, just an orchestra pit:)
With love, your Foxy
Мене батьки віддали на художній відділ (малювання) хоча і більше тягло до фортепіано, на разі шкодую що не наполіг, але батькам було видніше)
Буду чекати з нетерпінням)
Downvoting a post can decrease pending rewards and make it less visible. Common reasons:
Submit
Я зрештою малювання опанувала самостійно і досить довго працювала художником, зараз перекваліфікуюся))
Downvoting a post can decrease pending rewards and make it less visible. Common reasons:
Submit
Музичні інструменти для мене як космічний шатл :) Дякую за цікавий допис✨️
Downvoting a post can decrease pending rewards and make it less visible. Common reasons:
Submit
Для мене невідʼємна частина життя, бо насправді це дуже крута психотерапія, особливо духові. На флейті і саксофоні ти буквально граєш собою, вдуваючи в них своє повітря, щоб вони звучали. Флейта ще не так, вона більше про контроль, а от сакс вимагає всього тебе, всього тіла. Коли я почала грати я дуже швидко зрозуміла, чого Макаревич співав, що його друг "не знает умных слов" по після гри ти реально абсолютно тупий, жодної думки в голові, такий собі музичний дзен))
Downvoting a post can decrease pending rewards and make it less visible. Common reasons:
Submit
Ухх... цікаво було почитати) Я дуже люблю музику, хоч і не дуже вмію її створювати 😅 (трохи вмію грати на укулеле та ударних 😜)
П.С. а саксофон здоровенна шняга))
Downvoting a post can decrease pending rewards and make it less visible. Common reasons:
Submit
Укулеле я маю, забула про неї, але опанувати так і не змогла))
Це альт саксофон, такий його розмір (він ще й важкий). Сопрано сакс менший, а є ще більші, останній за розміром там він взагалі до підлоги))
Downvoting a post can decrease pending rewards and make it less visible. Common reasons:
Submit
Ооо, прекрасно Вас розумію! Зараз проходжу той самий етап - повернення до музики. Закінчила музичну школу 6 років тому, і з тих пір грала на інструменті може декілька раз на рік. А зараз зустрічаюсь із музикантом професійним, то ходжу до нього декілька раз на тиждень у студію побренькати)
Downvoting a post can decrease pending rewards and make it less visible. Common reasons:
Submit
А який інструмент?))
Downvoting a post can decrease pending rewards and make it less visible. Common reasons:
Submit
Фортепіано)
Downvoting a post can decrease pending rewards and make it less visible. Common reasons:
Submit