Нові обручки - New rings

Доброго ранку, шановна спільното!

Нажаль на вихідних я не встигла прочитати нових книжок, тому сьогодні роблю допис просто про життя.

Здається мої пігулки набули максимальної потужності, і далі вже вся справа за мною, ну, тобто не тільки за мною, а за мною і за оточенням. А оточення таке, що постійні тривоги та вибухи, і ПТСР квітне. Зрозуміла, що втратила останні почуття безпеки і через це взагалі не моджу зібратися до купи і фокусуватися на справах. А фокусуватися треба, бо хто ж як не я буде все це робити. Намагаюся створити собі більш менш не складний розклад на кожен день і його виконувати, та виходить все одно через раз. З ранку на вулиці темрява, прокидаєшся у цій темряві - і робити нічого не хочеться.

З позитивного - вчора з чоловіком поїхали та купили нові обручки. Через зміну ваги стара на мене давно не залазила, а от тепер маю нову. Передати не можу, як сильно вона мені подобається. Ідею поцупила у знайомої.

Зараз допишу цей допис і поведу своїх дівчат на прогулянку. Не знаю, чи будуть вони в захваті, бо на вулиці темно та холодно. Але якось рухатися все одно треба. Потім як повернемося треба кілька годин попрацювати над текстом, і це теж поза обговоренням, бо часу на цю роботу в мене менше і менше. Настрою нема, а робити треба.

Кожного вечора я собі обіцяю, що завтрашній день буде інакшим, що я знайду на все настрій і сили, а потім прокидаюся і розумію, що ні, він точнісінько такий самий, і я така сама, все іще в дупі. І як це змінити - в мене жодної ідеї.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

Unfortunately, I didn't have time to read new books over the weekend, so today I'm writing a post just about life.

It seems that my pills have reached their maximum power, and then everything is up to me, well, that is, not only to me, but to me and to the environment. And the environment is such that there are constant alarms and explosions, and PTSD flourishes. I realized that I had lost my last sense of security and because of this I could not gather myself together and focus on business. And you have to focus, because who else but me will do all this. I try to create a more or less complicated schedule for myself every day and follow it, but it still works out every once in a while. It's dark outside in the morning, you wake up in this darkness - and you don't want to do anything.

On the positive side, yesterday my husband and I went and bought new wedding rings. Due to the change in weight, the old one has not climbed on me for a long time, but now I have a new one. I can't tell you how much I like her. I got the idea from an acquaintance.

Now I will finish this post and take my girls for a walk. I don't know if they will be delighted, because it is dark and cold outside. But you still have to move somehow. Then, when we return, we need to work on the text for several hours, and this is also out of the question, because I have less and less time for this work. There is no mood, but you have to do it.

Every evening I promise myself that tomorrow will be different, that I will find the mood and strength for everything, and then I wake up and realize that no, he is exactly the same, and I am the same, still in my ass. And how to change it - I have no idea.

With love, your Foxy