Письменницькі нотатки - видавництво — Writer's notes - publishing house

Доброго ранку, шановна спільното!

Вчора в мене був доволі нервовий день, дізналася нові подробиці по співпраці з видавництвом. Потім в результаті півночі заснути не могла, бо це для мене досі стресовий момент. Наче я вже розповідала, що в мене є два варіанти розвитку подій. Або я попаду у видавництво в лютому, на що я дуже сподіваюся, або вже в вересні, і цей варіант мені подобається менше. В вересні в нас буде пітчинг по всім видавництвам, а в лютому лише з Віхолою, але я вже відчуваю, що ж Віхолою в мене сталося кохання і я дуже не проти попасти саме до них.

В них дуже не погані умови для авторів, і саме видавництво дуже затишне. Невелике, тісно співпрацює зі своїми авторами. Там цілий перелік різних штук, які вони роблять на передвидавничій підготовці, зокрема передвидавничий реліз блогера, тур з книгою по містам України, ось це все. А ще безкоштовні примірники автору що теж дуже приємно.

Від мене мало залежить, потраплю я до них чи ні. Тобто я не можу прикласти ніяких додаткових зусиль, окрім як намагатися добре написати свою книгу, а це я і без того роблю. Зараз на повному ходу співпрацюю з двома ботами, сподіваюся до кінця цього тижня закінчити з ними вичитку та редагування та почати з двома іншими, щоб ще раз прогнати текст і знову подивитися на помилки вже іншими, свіжими і, як мені здається, більш прискіпливими очима. Так, в мене ще й бети за прискіпливістю розсортировані:)

Сьогодні ввечері я вже встану та потягну своє тіло до спортзалу, не зважаючи на те, що мені дуже сильно не хочеться. Бо це вмерти можна, я тільки сиджу і колупаюся в тексті, ні на що більше не звертаючи уваги. Я, як вчора сказав мій чоловік, так попаду не в "Віхолу", а в "зʼїхало", і враховуючи мою пухку історію хвороби в психіатрії це більш ніж можливий розвиток подій.

Тож спробую іноді піднімати голову і все ж таки трохи перериватися.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

Yesterday I had a rather nervous day, I learned new details about cooperation with the publishing house. Then, as a result, I couldn’t sleep until midnight, because this is still a stressful moment for me. As if I’ve already told you, I have two options for how things will develop. Either I’ll get to the publishing house in February, which I really hope for, or in September, and I like this option less. In September, we will have a pitch to all publishing houses, and in February only with Vihola, but I already feel that I have fallen in love with Vihola and I really don’t mind getting to them.

They have very good conditions for authors, and the publishing house itself is very cozy. It is small, it works closely with its authors. There is a whole list of different things that they do in pre-publication preparation, in particular, a pre-publication release of the blogger, a tour with the book through the cities of Ukraine, that's all. And also free copies for the author, which is also very nice.

It doesn't really depend on me whether I get to them or not. That is, I can’t make any additional efforts, except to try to write my book well, which I already do. I am currently working in full swing with two bots, I hope to finish proofreading and editing with them by the end of this week and start with two others, to run through the text again and look at the errors again with different, fresh and, as it seems to me, more meticulous eyes. Yes, I also have the betas sorted by meticulousness:)

Tonight I will get up and drag my body to the gym, despite the fact that I really don’t want to. Because I can die, I just sit and fiddle with the text, not paying attention to anything else. As my husband said yesterday, I will end up not in "Vikhola", but in "zʼihalo", and given my extensive medical history in psychiatry, this is more than a possible development of events.

So I will try to raise my head sometimes and still take a little break.

With love, your Foxy