.jpeg)
Показник підписників у соціальних мережах про щось свідчить. Люди міряються ними, як якимось важливим показником. Сто тисяч, мільйон, сто мільйонів і більше, свідчать ніби про якийсь успіх. Можна заробити на рекламі та робити багато чого. Але такі особистості в меншості.
А що отримують підписники?
По суті віддають частину своєї життєвої енергії людям на яких підписані. Коли їх багато, то фізично не вистачить часу все перечитати й переглянути, особливо при активному дописуванні всієї когорти.
Межі в мережі
Як не дивно, але якоїсь межі в мережі, мало хто хоче дотримуватись. Тим паче враховувати потреби інших. І коли є технічна можливість прибрати підписників, то це добре, але є такі міста як Steemit - соціальна мережа на блокчейні чи блог. Де не реалізована подібна опція, лише ігнорування, яке повністю потребу не закриває - лише частково задовольняє малий відсоток від бажаного результату. Тож доводиться це робити із усіма.
Й оце думку гадаю, що робиться в голові у людей, які навіть бачачи написане прохання не підписуватись, все одно стають фоловерами. Адже в мене має бути таке саме право відмовити їм у цьому, як у них ним скористатись, а виходить є відсутність рівноправ'я в цьому питанні. Якщо зможете зрозуміти, зрозумійте, вас ніхто не просив підписуватись.
На жаль вони не знають на що підписались і як це може вплинути на їхнє життя, бо випадково може стати антикорисним. В принципі мені потрібна відсутність підписників, бо маю свої власні потреби, цілком об'єктивні. Нічого особистого із того, що могло б спасти на думку. Можна сказати, що це файні заскоки із точки зору звичайного соціуму. Тож прошу відписуйтесь поки є час покращити своє життя та повернути собі свій дорогоцінний ресурс, який потрібен на реалізацію якоїсь важливої мрії чи бажання.
З іншого боку таке зухвальство дає мені повне право на дещо. Тож в мене відсутня вина, якщо хтось раптом не відписався. Я людина добра, але комунікація то не мій коник. Ігого. Цок-цок-цок-цок-цок-цок(коник кудись поскакав).