Ми йдемо на дистанційку 💻

Сьогодні ранок мав бути морозяним. Але він перевершив всі прогнози і вдосвіта було так холодно, як на Північному полюсі. Художник Природа щедро порозмальовував наші вікна.

---

Я тепло вдягнула дитину і відвезла до школи. Грип добрався вже і до Калуша і школи одна за одною переходять на дистанційну форму навчання. От і вчора було повідомлення, що дві школи йдуть на дистанційку, а сьогодні до них долучилася ще одна школа. Проте школи, де навчається Даринка, ще "тримається". Наприклад у класі моєї дитини захворіло не більше чотирьох дітей.

Повернувшись додому я вирішила поснідати з чоловіком смачним лавашем. Для цього я дорогою купила лаваш, сир і ковбасу:

Я спеціально купувала лаваш маленького розміру, мені такий подобається. Їх було вісім штук, а на сковороду влазиться відразу два.

---

Дуже швидко смачний сніданок вже був готовий:

Після сніданку ми швиденько поїхали в село, щоб перевірити чи не наробив мороз якоїсь шкоди. Я хвилювалася за наших собак. Вони живуть в садку і ми не очікували, що мороз буде настільки сильним.

У селі було ще холодніше і на подвір’ї обмерзло абсолютно все. Але перші, хто нас зустрів, були дві наші радісні собаки. Вони живуть дружно, сплять в одній будці, а тому їм не страшний ніякий холод. Вони радісно бігали садком. Молодша собака Дейзі відмітилася особливо. Вона залишила на паркані десятки своїх підписів. Всюди, де вона перескакувала паркан, вона його сильно подряпала кігтями.

Ми обійшли подвір’я і городи, особливу увагу приділили системі водопостачання, бо боялися, щоб нічого не замерзло. Але все було гаразд.

---

Єдине, що засмучує, це те, що морози вдарили тоді, коли на землі немає жодної сніжинки. Це може завдати шкоди озимим культурам, зокрема посіяній пшениці. З іншого боку перемерзне більше шкідників... і кліщів, які мене особливо дістали минулого року.

На обід я насмажила оладки:

Але вони не прості. Я додаю в тісто шматочки яблука. Такий простий прийом перетворює їх на дуже смачну страву 😋.

І, поки я писала допис, мені прийшло повідомлення, що наша школа також переходить на дистанційну форму навчання. Тож я йду збиратися, щоб забрати дитину, а завтра ми вже будемо вчитися вдома, в теплі. Навіть не знаю чи тішитися такому повороту подій. З однієї сторони дуже добре, що не треба йти в школу. А з іншого, дистанційне навчання чомусь у нас триває значно довше і забирає цілий день.

На цьому я прощаюся з вами. Не хворійте і бережіть себе!