Зимова заміська прогулянка

Поки тривають канікули, ми вирішили трохи залишитися в селі. Свіже повітря, тварини і можливість безперестанку гуляти на природі - це саме те, що потрібно дитині для того, щоб відпочити від навчання. До того ж сьогодні як на замовлення була бездоганна сонячна погода. Ідеальні умови для гуляння.

Деякі живі істоти особливо скучили за Даринкою. Це її собаки. Молодша Дейзі відразу розляглася, очікуючи, що їй будуть чухати животик. Вона була дуже рада бачити дитину, бо зараз їхні зустрічі є нечастими. То навчання, то холодна погода - постійно щось заважає погуляти із собаками.

Ми взяли собаку із собою і пішли до наших сусідів. Там живе двоє діток. Хоча вони набагато менші за Даринку, донечка все одно любить з ними гратися. Проте ворота на подвір’я сусідів були відчиненими, а на самому подвір’ї не було обох машин. Найімовірніше нікого не було вдома. Ми про всяк випадок ще трішки походили біля їхнього подвір’я і повернулися. Шкода, Даринка дуже хотіла погратися з дітьми.

Щоб чимось зайнятися цікавим, ми почали гратися у слідопитів.

Суть гри полягала у ідентифікації слідів. Потрібно було визначити чиї сліди кому належать. Гра виявилась несподівано цікавою 😃.

Потім Даринка почала годувати собаку хлібом. Дейзі харчується добре, тому вона не дуже хотіла їсти таке, але й відмовитися була не сила. Тому вона брала хліб і як ошпарена летіла, щоб кудись його сховати або закопати.

За всім, що відбувається, з цікавістю спостерігав кіт Сімба.

У нього і собаки дуже цікаві відносини. Дейзі його облизує, а Сімба у відповідь легенько б’є її по носі, не застосовуючи при цьому кігті. Така собі дружба між котом і собакою.

Але у кота була ще одна мета. Він всіляко намагався випросити і собі порцію лестощів.

Зате коли з’явився ще один кіт, собака розпочала справжнє полювання.

Але гонитва тривала не довго. Чужий кіт швиденько проник у нашу комірчину для велосипедів і там сховався. А Дейзі швидко втратила цікавість до нього і продовжила гуляти з нами.

Взимку сонце напрочуд швидко починає хилитися до заходу. Тільки-но воно опускається нижче, як починає відчуватися, що повітря стає холоднішим. Гуляти стало менш приємно, насувалася чергова морозяна ніч. Я гукнула Даринку і ми пішли зігрітися горнятком гарячого чаю в теплому будинку.

Сьогодні ми сповна скористалися чудовою сонячною погодою. Сподіваюся завтра нам вдасться це повторити. І на цьому я з вами прощаюся. Мирного неба вам!