The Diary Game: 13 березня

Всім привіт! Закінчився останній робочий день тижня, перед тим як вирушити додому, я вирішив почати писати трохи про те, що відбувається. Тиждень був божевільний і щодня трапляється якась фігня, яка просто висмоктує з мене енергію. То перегляд потенційно підходящої квартири в оренду, то спілкування з власниками квартири, то ознайомлення з договором оренди. У результаті весь цей хаос був марним. Нам із дружиною не сподобався договір на оренду – занадто багато необґрунтованих вимог за звичайне житло, де немає нічого особливого, крім невеликих поломок, на які ми навіть були готові закрити очі. Просто, блін, марна трата часу. Та ще й ціни трохи піднялися за останні 3 тижні. Одне розчарування від цього життя, реальність пригнічує. У такі моменти згадуєш нудні та ніякі дні та тижні, коли все стабільно. І розумієш, що так навіть краще.

Погода повільно, але впевнено стає все теплішою й теплішою. Температура вже давно перевалила за позначку в 20 градусів, а сьогодні – спека. На термометрі 30°C. Незвично. Знову помітне сильне запилення повітря. На небі жодної хмаринки. Слава богу, ця спека прийшла лише на один день. Завтра знову 25°. Розповідаємо родичам в Україні про цю березневу жесть, а у відповідь чуємо: «Ой, як класно вам, от би нам так!» Ну, я розумію, звісно, що люди втомилися від зими, від морозів, але потрібен баланс у цих речах. Спека це теж погано, особливо в березні замість травня. Мимоволі з’являються думки: «що ж далі?».

Після роботи я насамперед поїхав на автомийку. Дуже давно не мив машину. Востаннє, мабуть, у грудні. А потім то дощ, то начебто чиста... Цю автомийку тримає чоловік, виходець з однієї з країн СНД. Я точно не знаю з якої та навіть не хочу питати, щоб не псувати ставлення до цього місця, бо працюють якісно. Раніше я їздив на арабські автомийки через низькі ціни, але мені набридло після них щось «дотирати». А в цьому місці ціна не надто висока після здорожчання в січні. Хотів сфотографувати автомийку, але забув телефон у машині.

Вечір. По дорозі додому я заїхав у зоомагазин докупити котячого корму, наші «алігатори» до кінця вихідних ризикували залишитися без їжі. О 7 годині вечора привезли доставку продуктів, які ми вчора замовили онлайн. Не знаю, як замовлення продуктів онлайн на тиждень виглядає зі сторони, але цей спосіб просто рятує, коли в будні немає ні часу, ні енергії їхати в супермаркет, а потім тягти торби додому. А на вихідних більшість продуктових магазинів зачинені, а ті гіпермаркети, що працюють у промзоні, настільки переповнені людьми, що утворюються довжелезні черги на каси, ніби там щось безкоштовно роздають. Та ні ж начебто.

Ось такий день. Увечері моя спина нагадувала про себе після роботи. Тож більшу частину вечора ми з дружиною провели в горизонтальному положенні за переглядом кіно. Фільм не буду радити – він зовсім не вартий вашої уваги.