The Diary Game: Кінець тижня 🌻

День видався найзвичайнісіньким. Четвер, кінець тижня. Я завжди радію вихідним, незалежно від того, чи був тиждень легким, чи важким. Циклон дощів, здається, закінчився, але сьогодні не обійшлося без короткочасної, але сильної зливи. На мою думку, працювати синоптиком дуже прикольно: помилився — ну, значить помилився. Ну з яким синоптиком не буває? Якщо пощастило — молодець, чудово! Ніхто тебе за це карати не буде. На відміну, наприклад, від лікарів. Звісно, синоптики, які забезпечують роботу аеропортів, мають бути більш однозначними, але суть вам зрозуміла.

Багато з моїх пацієнтів, записаних на сьогодні, не прийшли. Як завжди, на прийом приходить той, кому це дійсно потрібно, а решта прийдуть у більш слушний час, коли «припече». Я тільки радий такому збігу обставин — у мене було час на все: і на каву, і на чай, і на пряники. А останні дві години роботи я взагалі присвятив обіду та технічному обслуговуванню UV-принтера.

На світлині чітко видно тінь від гори Кармель, на якій розташоване місто Хайфа. Щодня під час заходу сонця можна спостерігати таке явище. Якщо тільки небо не закрите хмарами. Якби зняти відео в режимі таймлапс, то вийшло б особливо цікаво — ніби тінь поглинає всі будівлі, промзону, все, що видно внизу. Але на вулиці займатися відеографією пейзажу я не хочу, бо це займає багато часу, а мені просто лінь цим займатися.

Термінатор. Чомусь згадався мені цей термін, дивлячись на фото. Якщо хтось не знає, словом «термінатор» в астрономії називають лінію світлорозділу на планеті. Наприклад, ми бачимо освітлену частину Місяця, а лінія між світлою та затемненою частиною — це і є термінатор. До речі, цим словом можна називати також видиму частину (межу) ранку й вечора, коли змінюється світлий час доби на темний і навпаки. Але якщо ми говоримо про світлину вище, то це просто тінь, оскільки сонячне світло перекривається географічним підвищенням.

У зоомагазині, де я постійно беру корм для котів (вибачте, що знову про котів), я давно помітив біля каси металевий значок у вигляді двох прапорів — України та Ізраїлю, а також кілька металевих гривень. Значить, свої люди. Сьогодні я подарував власниці магазину свій значок із українським прапором (у мене є один на роботі, а другий був у машині). Щастя було безмежним. От скільки мало потрібно людям для абсолютної та щирої радості.

Так минув цей день, 13 лютого.