THE DIARY GAME

Вітаю шановна спільнота!

Нарешті відбули імениників вересня, тепер можна трішки видихнути.
А закривала забіг бабуся якій виповнилося 85 років.
От дивилася на неї і розуміла, що дай Бог нам до жити до такого віку і відчувати себе наче тобі років 30.
Наше покоління вже наврядчи зможе дотягнути до такого віку. Цьому вина екологія та і дає великий фактор харчі. В нас час більшість різної хімії, та що казати, якщо взяти м'ясо з магазину то воно обов'язково буде чимось напічкано для швидкого росту і набору маси.
Щось я ворчу нібито мені вже 85😂

Бабусі вирішили зробити подарунок і відсвяткувати її день народження також в кафе. Ну не люблю я останнім часом збори вдома. Коли цілий день готуєш, а потім приходять гості і в тебе в голові одна думка: " Ну чого ви приперлися? Я вже так хочу полежати відпочити!"😄 А після цього всього ще потрібно прибрати і все перемити. Ну то капець!
Ну ви зрозуміли, як я полюбляю приймати гостей вдома)))

Ось доречі те що я замовляла. Трішки смачнючих страв аам в стрічку.

Перед святом потрібно було швиденько змотатися до села відвести деякі речі. Тому з самого ранку сіли на свого вірного коня і в дорогу.

Знову поїхали в об'їзд так як ситуація з дорогою зовсім не змінилася. Поки їхала згадала одну дитячу пісенку : " По полям по полям, синій трактор їде до нас"
Тільки от в нашому випадку червоний скутер їде😁

Приїхали випили кави, потіскали котенят і вдорогу назад.

Ось вони два брати акробати, то я вже їх змучила і вони бідненькі лягли спати.

До дорозі додому ( доречі вже не вперше їдемо цією дорогою) трішки загубилися. Знову загубилися...
Поки шукали як звідти виїхати знайшли чиюсь хованку.
Хтось в посадці сховав машину. Та й я б і непобачила, якби не мітки на деревах які привернули увагу до того місця. Ми аж зупинилися подивитися навктуги, а там нікого небуло. Переглянулися з Сашком і поїхали далі, хай чекає вона свого господаря, можливо все таки він повернеться по неї.

Ось так і пролетів день.