Занепад

in hive-145157 •  last year 

Якщо не врахувати короткий період, коли я ще студентом працював у кузні, то всю свою кар’єру я пропрацював у компанії, яка складається з кількох хімічних заводів. Я безпосередньо брав участь у будівництві та пуску в роботу одного нового заводу, а потім був відповідальним за модернізацію і впровадження нових технологій у кількох інших. Тепер трохи сумно спостерігати як це все занепадає.


З початку війни всі наші виробничі потужності було зупинено. Були побоювання ракетних атак, але основною причиною зупинки була логістика, а саме закриття чорноморських портів. Спочатку всі думали, що зупинка тимчасова, але все затягнулося ось уже майже на два роки.

Компанія намагалася зберегти персонал, оскільки це вузькопрофільні спеціалісти, яких нелегко знайти на ринку праці. Але, постійно зменшуючи витрати, довелося зменшувати витрати і на заробітню плату. Робочий тиждень постійно скорочувався. Дійшло до того, що частина працівників зараз працює 1,5 дні на тиждень. Звичайно люди масово звільняються.

Найгірше те, що обладнання, яке працювало в агресивному середовищі, під дією навколишнього середовища активно кородує. Персонал всіляко намагається вжити заходів, щоб його зберегти, але наші можливості обмежені. Якщо нові заводи ще почувають себе досить добре, то на старих можна знімати фільми жахів.

Протягом останніх двох років мені довелося займатися різними речами на роботі, які зовсім не входять в сферу моєї компетенції. Це було інспектування особливо небезпечних об’єктів, пошук міток (пам’ятаєте на початку війни був такий психоз), нічні перевірки та чергування, охорона та ін. А ще мені постійно доводиться розмовляти та переписуватися з нашими іноземними партнерами та інформувати їх про те, що ми все ще живі.

image.png

Чим довше підприємство буде стояти, тим більше коштів потрібно буде вкласти щоб його запустити. Відтак цей об’єкт стає все менш привабливим. Потроху він перетворюється з привабливого активу у збитковий об’єкт, якого лише хочеться позбутися. А ще зовсім недавно ми раділи інформації зі ЗМІ, що угорський хімічний гігант змушений скоротити перелік продукції, яку випускає, через те, що не зміг виграти у нас конкуренцію.

Не зважаючи на все, протягом усього цього періоду простою наш персонал проводить деякі ремонти. Переважно ті, які можна виконати власними силами без закупівлі матеріалів, використовуючи те, що залишилося на складах. Станом на зараз ці запаси вичерпуються, тому думаю ці роботи теж будуть зупинені.

І все ж запуск всіх наших заводів досі можливий. Але так буде не завжди.

Authors get paid when people like you upvote their post.
If you enjoyed what you read here, create your account today and start earning FREE STEEM!
Sort Order:  

I'm truly sorry to hear about the challenges your company and colleagues are facing due to the impact of the war. It's disheartening to see the once thriving company facing such difficulties. Let's hope for better days ahead. Stay strong!

Thank you :) This is the second time in my career that I have encountered such a long downtime of plants. Therefore, I still believe that we will be able to get out of this situation.

TEAM 1

Congratulations! This comment has been upvoted through steemcurator04. We support quality posts , good comments anywhere and any tags.
Curated by : @o1eh



Доброго ранку, Олегу....Читаю і розумію вашу тривогу. Але тішить те, що ви вірите, що все ще можна врятувати. Мудреці кажуть, що все відбувається на наші думки ... У нас в Маріуполі теж був величезний комбінат "Азовсталь", відомий у всьому світі ... Коли я їздила в Маріуполь - з жахом дивилася на руїни ... Онук навіть фотографував. На тому комбінаті працював мій батько, син... Як мені хочеться, щоб усе погане вже закінчилося... Скільки можна руйнувати - час створювати та охороняти створене...Тримайтеся, не впадайте у відчай, що нас не вбиває - робить сильнішим... ✋ 🌹

Якщо я не помиляюся, то Азовсталь за розміром такий як всі наші заводи разом узяті. Це дуже велике підприємство... було.

Скільки можна руйнувати

Я згоден, набридла руйнація і смерті. Хотілося б вже щось будувати і створювати. Мені дивно як росіянам ще не набридло йти вперед і гинути. Мабуть будь-хто у світі вже би давно зупинив цю безглузду війну при таких втратах.

До війни "Азовсталь" входив до групи компаній "Метінвест" До російського вторгнення тут працювало близько 10 тис. осіб, зараз комбінат зупинено. Загальна площа території заводу – близько 11 квадратних кілометрів...

Доброго ранку! ✋ ⛅

It's really hard to see your hard work going down the drain. I can literally feel the pain in your description.
Only if these chemical plants could talk, they would tell the stories of their deterioration with utmost hurt.

Just hang in there... It will all be fine one day!

It will all be fine one day!

I still think that everything will really be fine :)

Nature, mismanagement and corrosion do not forgive anyone :(

Yes, that's true. Mismanagement is especially destructive.

  ·  last year (edited)

☀️ :)

Тобто корозії металу можна запобігти,

Просто коли завод працює в апаратах і трубах циркулюють зовсім інші середовища, крім того все герметично закрите. А зараз повітря має доступ в кожну точку і разом з вологою робить свою справу.

  ·  last year (edited)

☀️ :)

На превеликий жаль, в нашій країні всюди таке відбувається... Мій цех, де виготовляли ситро, а влітку і квас - зовсім "стерли" з обличчя землі...

Мабуть був прямий приліт. Дуже шкода. На жаль в нас зараз багато таких руйнувань.

  ·  last year (edited)

Та ні! Це було задовго до війни, коли наш комбінат "Запоржсталь" перейшов до Шурми... Тоді позакривали і їдальні, і кулінаріїї - вони ж не варять сталь! А в нашому цеху було дуже багато нержавійки...

А, знайома ситуація. Це називається крутим словом "оптимізація".

Congratulations!

This post has been supported through the account Steemcurator06 for containing good quality content.

Curated by : @sduttaskitchen

Thank you @sduttaskitchen.