День народження Фросі.

Сьогодні шостий рік, як в моїй квартирі і в моєму житті з'явилося це чудо чудноє і диво - дивноє, без якого я вже не уявляю свого життя. Адже моя Фрося, це не тільки шерстяні штрички у кожному блЮді, а ще й:

• рвані штори,
• на малесенькі шматочки подрібнені шматки шпалерів ( ну дитина, що уж 🤦),
• це квіти на підвіконні, спробувані на смак,
• це о четвертій годині ранку "Мама! Я покакакла! Прибери це негайно!",
• "І туалетного паперу немає! Він в унітазі!( тому що кришку закривати треба),
• це речі, викинуті з гардероба, бо дівчинка наводила порядки,
• це нічний тигидик ( ТОМУ ЩО)

Але це і муркотіння в ухо ввечері: "Ідемо вже спатки ",

• це поцілунок в око "Вставай, вже ранок ",
• це обнімашки за коліно "Не йди на роботу, я буду сумувати",
• це три хвилини брудного матюччя ( де навчилася 🤷) з підходами до когтєточки, коли прийшла з роботи "Де ти була стільки часу?",
• це "Що купила" з залазанням в торбу,
• це кицькин поцілунок, коли починає вилизувати і від надміру ніжності обов'язково вкусить,
• це хода крок в крок по квартирі "Ми нікуди не спізнюємося?",
• це очі іноземного створіння , що дивляться прямо в душу "Я тебе люблю!".

І я люблю тебе, моя Фрося!
З днем народження тебе 😘

_{Posted using SteemMobile}