День як день 🤦

Чомусь з самого ранку було відчуття що сьогодні понеділок. Та воно так і пішло - весь день якась метушня, невідкладні проблеми, які треба вирішувати моментально, якісь трабли на рівному місці.
Спочатку Ельза прокинулася о четвертій годині і почала вимагати на вулицю іти. Дотягнули до п'ятої, потім вийшли. З'ясувалося що то нам дуже хотілося погратися з лазерною указкою.

Фото із вчорашньої вечері. Можна подумати, що заморені голодом тваринки у яких не мама, а мачухера їх голодом морить 🤦🤣 Але видно попри всесвітній сум у цих очах - надія випросити смаколик ще не вмерла.
Сьогодні вирішила спробувати самій закрити польську банковську карту. За допомогою функції перекладача на другому телефоні зробила це в інтернет банкінгу. Правда трошки сама собі ускладнила життя - ну я це люблю. Перед закриттям пайсендом перевела всі гроші на українську карту. А потім з'ясувалося що закриття станеться через 30 днів, за умови що в мене не буде боргів за обслуговування карти ( на місяць це 18 злотих). А я ж вже зняла ВСІ гроші. Перевести з української карти на польську неможливо, тож довелося звертатися до родичів, що наразі в Польщі. Дякую їм, виручили.

Зранку отримала комплімент, що зрання неможливо так чудово виглядати. Довелося рятувати людину від комплексу меншовартості - зі сну лише Ельза від мене в захопленні, бо на вулицю хоче. Всім іншим доводиться показуватися вже з приглаженим ірокезом ( чомусь завжди прокидаюся з зачіскою - "вибух на макаронній фабрикі")
Давно не брала карти в руки, а сьогодні сестра попросила глянути як вплине прихід Трампа на закінчення війни в Україні.

Випали - Башта, 10 мечів - зрада і Смерть. Раптове закінчення того, що давно повинно сконати, але задоволення це нам не принесе. Піду в групу до тарологів спілкуватися і радитися 🥰

_{Posted using SteemMobile}