Польща. Частина четверта. Rolnik.

Частина четверта цього "марлезонського балету" сумна. Rolnik став для мене справжнім випробуванням. Ні, люди дійсно заробляють там грубі гроші, але за умови, що вони приїхали напочатку сезона. "Старенькі" робітниці дивилися на нас з подивом, а коли почули що рекрутерка мене зголосила на консервування огірків на три місяці - довго сміялися. Досвідчені пані пророкували поставки огірків, дай бог, до середини вересня, а потім почнеться чистка вареного буряка, куди нас точно не візьмуть 🤦 Тобто через чотири дні роботи у нас замаячила перспектива залишитися без роботи. Підняла цю тему з куратором - він спочатку щось мигикав про жовтень, а потім сказав що не хвилюйтеся - я вас переведу на чистку риби 😳 ( така собі перспектива).
Підписувала договір на погодинну оплату праці, а на заводі з'ясувалося що робота "на аккорд", з нормами, які в мене навіть в голову не вкладалися ( цілий огірок в літровій банці вкладений певним чином - 900 банок, слайси - 450 - це за восьмигодинну зміну. За 12 годинну - норма збільшується). Не буду приховувати - у мене мабуть руки сидіти заважають, я норму не зробила жодного разу. По слайсам хоч наближалася до потрібної кількості, а по цілим і рядом не стояла.
Єдиним плюсом в ці дні було те, що на роботу нас возила Оксанка, бо куратору було "в падлу".

На початку вересня до мене подзвонила перевіряюча з агенції, поцікавитися чи всим я задоволена і вона отримала довгу змістовну бесіду. Починаючи з скарги на рекрутерку, яка підписувала мене на роботу на три місяці і брала мої розміри одягу та взуття ( покупку кроксів ви ж пам'ятаєте?), через моє самостійне прибуття в місто працевлаштування ( в вакансії обіцяли що агенція доправляє) до теми подальшого працевлаштування, бо чистка риби мене точно не задовольняє.
Через два дні, по дорозі на роботу, куратор Женя запитав мене - нащо я брешу? Я була трохи ( ніт, не трохи) ошелешена - я взагалі дуже не люблю брехати, бо вже не покладаюся на пам'ять і боюся забрехатися. Попросила перейти до конкретики, бо я на бабаванга - здогатуватися що він має на увазі. І він мені видав, що йому прислали записану (!!!) мою розмову з Вайбера з рекрутером, де я давала згоду в разі закінчення проекту "огірки" залишитися на " буряки". Фууууух. Я від обурення трохи не пробила головою дах машини. По перше - записана розмова ( на яку я не давала згоди), по- друге це брехня, бо Вайбер не пише, по третє про буряки я почула вже в Польщі, і гадки не мала про них в Україні. Попросила Женю - "дай і я послухаю цей запис, можливо я буваю в зміненому стані ( фігзнаєпідчим) і даю обіцянки, про які потім не пам'ятаю". Від відповіді я реготала - йому як агенту 007 присилають лінк, який після прослуховування зникає 🤣🤣🤣

• "То може мені звернутися до рекрутерки чи в агенцію, бо я прям дуже хочу послухати?"
• "Ні, вам не дадуть, то лише для спвробітників. А на рекрутерку накладено штраф. Бачите що ви наробили?"
• "Штраф за що? За те що мені набрехала? Чи я згоду дала, рекрутерка не зафіксувала? Чи що сталося? Так все закручено 🤷 Моя логіка в ваших хащах заблукала 🤦"
  В цей день (5.09)ми повідомили куратора що звільняємося 15 вересня ( про це буде окремий допис).
  А поки ми гарували без вихідних, здебільше в нічну зміну по дванадцять годин. До кінця зміни мої ноги розпухали так, що в крокси не влазили steemexclusive ukraine thediarygame betterlife🥺

Далі буде ☺️