Сайти знайомств.

Не зважаючи на те, що я вже зустріла свій 56 рік, чи може саме завдяки таким страшним цифрам в мойому паспорті - все частіше мені в голову приходять думки про створення сім'ї. Час іде, я старію, а з постійним стресом останні три роки все швидше з Відьми перетворююсь на Бабу Ягу.
В житті мені не зустрічаються чоловіки, такі щоб - ух! Глянула і почала приміряти його прізвіще і купляти йому домашні капці. Ну, чи хоча б почала уявляти спільне з ним життя. Можливо тому, що якось вони до мене активності не проявляють, своєї зацікавленості не виказують. Ну і я не вмію знайомитися на вулиці.
Знайомства в інтернеті також у мене виявилися дуже невдалими. Один сказав що з таким характером як у мене - надія на створення сім'ї валяється в реанімації. Другий виявився запойним алкашом, від якого насилу відкарацкалася. Третій... Ці відносини тягнуться вже чотири роки. Так, він міг би бути саме тим. Але розвитку цих стосунків немає і я тверезо віддаю собі звіт, що і не буде. Нажаль 🥹
Тому час від часу заглядаю в групи знайомств. Відкидаючи тих, що шукають собі "мілфу" і вже з першого повідомлення у приват, викликають лише бажання познайомитися з його мамою і поцікавитися, де вона була, коли сина курив Абетку ; тих що шукають "хазяйку в дім", а також працівницю на гектар городу і в сарай до трьох корів з обов'язковим переїздом в село за стопідісят кілометрів від найближчої цивілізації; стурбованих пошуком сексуальних розваг глубоко одружених літніх збоченців - в сухому залишку лише милі нігерійські хлопчики.
Є ще острівки стабільності в цьому світі - в 100500 раз доводиться ввічливо пояснювати, що не зважаючи на мій вік - американські лікарі - нейрохірурги мене поки що не цікавлять. А генералу у відставці із обмеженного контингенту в Лівані я надам перевагу військовому ЗСУ.

Всі сторінки виявляються фейковими і всім доводиться пояснювати що я не подаю чоловікам в скрутному становищі не лише по п'ятницям, а і в інші дні тижня.
Мої прохання видалити мене з бази жіночок, які підлягають розробці, привели лише до того, що тепер я отримую ще й запити на "дружбу" від жіночих спільнот, у яких взагалі не те кохання і не ті стосунки, що цікавлять мене.
Ці перманентні невдачі вбивають в мені впевненість, що в моїх очах не лише хтивість, а й розум світиться. А надія на щасливе подружнє життя тане як сніжинка на асфальті цієї зими 🤷