The Diary Game : Тепер є чим зайнятися

Всім привіт. Сьогодні з самого ранку у мене був чіткий план:

1. Привести себе до ладу бо напередодні не було добу води
2. Заскочити на пошту, там прийшла моя вишивка
3. Заскочити до @strecoza, бо умовилися побачитись
4. Нарешті шось приготувати, бо всі хто мене баче, кажуть що я "як з хреста знята", схудла.
5. Зробити чай, прихопити цукерку, шити та слухати якийсь фільм на фоні.

Але як завжди щось пішло не так. Зранку з'явилася вода, трохи я відкисала. Потім треба ж іти на пошту, але довго роскачувалася, не хотілося виходити з хати, ледве вмовила себе. На вулиці люди, всі кудись поспішають. Десь музика горлає, не до свят якщо чесно, але у інших не така думка. То музика вила з приводу місцевого концерту. Нашому металургійному підприємству завтра типу день народження, то готують площадку, налаштовують звук.

Я чомусь аж розізлилася, бо їй богу динозаври блядь, люди сидять без роботи, грошей немає, а у підприємства свято, концерт. Ну ясний перець що концерт то ж затрати, та краще б людям заплатили за те що вдома сидять за свій рахунок вимушено. Дибіли блядь. До речі, наше нове начальство нас теж наїбало, не своєчасно, та ще й не у повному обсязі виплатили зарплату. Решту сказали не чекайте, нас наїбали, а ми вже вас... Типу підрядна організація подали у суд на підприємство чекайте. Проте підприємству по хую як мурав'ю, у нього он свято, бо завтра день народження. Коротше, я в ахєрі. Шкода тих людей у кого зовсім немає ніяких джерел прибутку.

Оце так і день почався. На вулиці люди, музика, у повітрі запах найобу, а я шурую на пошту, бо там мене зачекалася посилка. Замовила схеми для вишивання, оце вони й прийшли разом з бісером.

Потім зустріла знайому, дуже давно її не бачила, вона гуляла з малою. То я нарешті побачила ту дитинку, таке мале, таке беззахисне. Кошеня! Смокче ту соску, щось так агукає, крехче. Це ж її нарешті похрестили, то можна було вже і подивитися на малечу, потримати на руцях. Давно малятка такого не бачила, не пестила. Моя донька вже доросла, я відвикла від немовлят. А я ж збиралася зайти у гості до Галини, а тут побачилися з Олею, та вирішили погуляти, випити кави, обмінятися новинами. То до Галини я так і не потрапила, забігла на пару хвилин бо обіцяла ж. Ну нічого, іншим разом і до Галі попаду.

А зараз вдома. Приготувала їсти, трохи поїла, вже якось не вмію готувати, чи то немає бажання. Зробила собі чай, обклалася глюкозою у вигляді шоколадних батончиків, та намагаюся шити.

Цю схему Семистрільна я вже якось вишивала, але подарувала своїй знайомій. Але мені вона дуже сподобалася, то вирішила ще вишити і вже нікому не дарувати. Щоправда я не пам'ятаю номера бісеру, якими саме шила, тож така як та, один в один вона вже не вийде. Тепер є чим зайнятися, буду шити, шити, шити...

________🇺🇦________

Все буде Україна!