The Diary Game : Вафляні історії

Всім привіт!!!

Понеділок. Тиждень стрімко розпочався. Втомилася сьогодні на роботі як ніколи. З одного боку це добре, було що робити, та час пройшов швидко, а з іншого, от зараз лежу, ноги гудуть, в сон клоне. Треба не спати, бо як засну вдень, що потім вночі робити? А прокидатися треба буде о шостій ранку.

Коротше, після роботі пішла в магазин, докупити помідорів. Вчора наготувала повну каструлю курячих відбивних, щоб вистачило на весь тиждень. А помідори купила, але замало, тож сьогодні докупляла. Вони непогані в якості салату, щоб не пісне було. Тепер готувати є де, в мене ж з'явилася газова плита, хоча ремонт на кухні продовжується. Не залежу від світла, бо на електричній плиті завжди заморочки були.

Ну про магазин. Зайшла я значить в АТБ, а там з'явилися мандарини "муркот", обожнюю цей сорт, купила. Мандарини вже в такий час не продають зазвичай, літом цей фрукт не користується попитом. Їх продають зазвичай с осені до весни. Ну мені значит пощастило, бо мандарини я люблю. Разом з мандаринами взяла ще персиків, добре що всього чотири штуки, бо вони на смак як трава. Ну і бананів, куди ж без них.

А потім як пішла на відділ цукерок геть забула, що взагалі то я прийшла по помідори. На кондитерських відділах була акція, то я накупила свої улюблені вафлі. Мені так подобається дизайн цієї смакоти, аж настрій підіймається. Ну і смак звісно подобається, так що у мене сього будуть вафляні історії. Ну я ж як я, не втрималася, схопила батончик Баунті. Ну, а що, я на роботі сьогодні натрудилася як сліпа коняка, заслужила!!! Оно, аж три фіолетові медалі в мене тепер.

Вже приготувала чаю, додала тут лимону, а вафля буде замість цукру. От цікаво, раніше я не могла пити без цукру ні чаю, ні кави, а зараз без проблем. З віком смаки міняються напевно, бо колись у дитинстві я не їла м'ясо, мама казала, шо я його жувала, а потім випльовувала щоб ніхто не бачив 😅. Зараз без м'яса я голодна😅. Те саме стосується і молока, не люблю його. Можу трохи додати у каву, але щоб так пити, ні. А раніше пила аж бігом, навіть тепле ще, з під корови, коли бабушка тільки но Марту свою сцідить. Фу, ой, як я його пила, не знаю, прямо з відра черпала кружкою, не проціжене.

Зараз лежу і думаю, поки світло є, треба загрузити пральну машину, зарядити всі павербанки та ліхтарі, а я лежу як тюлень, заморена😅. Чого чекаю, що чекаю? Піду займатися корисним, бо ніхто крім мене того не зробить, коту моєму воно і на фіг не треба.

Всім миру...

________💛💙________

Все буде Україна!

---