Передноворічні справи, метушня

Зображення: ШІ.

31 грудня завжди несе з собою хаос. Цей день ніби марафон, у якому кожен поспішає завершити передсвяткові справи. Зранку ми дозволили собі довше полежати в ліжку. Але потрібно було починати рухатися — мене чекали магазини та безліч дрібних справ.

З самого ранку на вулиці лив сильний дощ. Перед тим як вийти з дому, я підійшов до вікна покурити. Бачу, йде по тротуару чоловік із поліетиленовим пакетом на голові замість парасолі та п'є воду з пластикової пляшки. Дивно. Чому б просто не підняти голову вгору й не відкрити рот? Чи я неправий? 😅 Вибачте, не встиг сфотографувати.

На світлинах немає заторів, інакше я б не взяв у руки телефон.

Попри погоду, дороги були забиті машинами. Водії нервово сигналили, шукали місця для паркування. Суцільний хаос, із якого треба якось вибратися.

Моє перше завдання було забрати посилку. Дружині замовив ножиці для стрижки на Amazon — це не подарунок, а необхідність. Іноді я розумію, як маленька машина виручає, коли в місті хронічна проблема з паркувальними місцями, а залишити авто будь-де — високий ризик отримати штраф, мінімальний розмір якого складає близько 70 доларів у еквіваленті місцевої валюти.

Магазини, хоча й розташовані недалеко один від одного, зайняли півтори години. В одному магазині не було оселедця, в іншому — потрібного виду йогурту. Довелося об’їхати три місця, щоб зібрати все, що запланував.

На щастя, до кінця поїздки дощ припинився. На небі з’явилося сонце, і лише сірі хмари на горизонті нагадували про те, як нещодавно вулиці заливало водою. Коли я повернувся додому, моя дружина вже встигла постригтися. Так, вона сама собі перукар.

Ввечері нам потрібно було їхати до моєї матері. Вона готувала сімейну вечерю. Приїхати мали мій брат із дівчиною та сином. Разом ми планували проводжати Старий рік до дев’ятої години вечора. А потім, роз’їхавшись по домівках, кожен зустрічатиме Новий рік по-своєму. Ми з дружиною — вдома.

Всім щасливого Нового року! 😜🎄🎉