Прогулянка біля моря

Вранці в п’ятницю підйом був раннім, оскільки моя дружина домовилася зустрітися з подругою для вирішення деяких дуже важливих справ. Я вирішив скористатися нагодою й запланував влаштувати фотосесію на природі в одному парку, який ще років десять тому був дикою лісосмугою. Тепер його облаштували як зону для прогулянок і він розташований неподалік від місць, де ми збиралися бути. Світлини я опублікую пізніше, як тільки перегляну і оброблю всі кадри — це займе час.

Через дві години ми з дружиною зустрілися. Додому їхати не хотілося, тож вирішили прогулятися біля моря. Сьогодні був сонячний день і чудова погода — температура сягала майже 20°. На морі ми давно не були: востаннє планували піти у вересні, але почалися регулярні обстріли наших районів і прогулянки на відкритих територіях довелося відкласти на невизначений термін.

Ми перебували в Кір’ят-Ям — прибережному містечку в Хайфському окрузі. Узимку на пляжі люди здебільшого гуляють, займаються бігом, сидять у кафе. Дехто катається на дошці з вітрилом (не знаю, як точно називається цей вид спорту). Іноді взимку можна побачити як люди купаються в морі. Частіше за все це туристи або нещодавно прибулі з європейських країн, які ще не встигли акліматизуватися до місцевого клімату. Мій пляжний сезон закінчується в жовтні коли температура іноді падає до +25°.

Сьогодні людей було небагато, як я люблю. Хтось прогулювався набережною, викладеною плиткою, а хтось — піском біля самої води. Коли ми щойно прийшли, пляжною зоною їздив трактор. Скоріш за все, муніципалітет займався прибиранням сміття або благоустроєм території.

Ми вирішили пройтися ближче до води. Попри доволі сильний вітер, море на диво було спокійним. Пісок був чистим, черепашок, викинутих штормом, було небагато — ймовірно, це результат роботи комунальних служб.

З пляжу добре видно Хайфу: порт і північно-східну частину міста. Дорога туди машиною займає близько 25 хвилин, якщо без заторів, а громадським транспортом — приблизно годину.

На березі ми помітили кілька викинутих медуз. У цю пору року їх зустрічаєш рідше. Але навіть мертвих медуз чіпати не можна — жалкі клітини все ще активні й можуть викликати сильні опіки. Колись дуже давно я скептично поставився до застережень і взяв у руки медузу, коли був у воді. Кисті рук вкрилися пухирями, а свербіж не давав спати кілька ночей. Такі "розумники", як я, часто вчаться на власних помилках.

На лінії прибою я випадково побачив сонечко. В Ізраїлі я зустрічав їх рідко, ймовірно тому, що більшість часу проводжу в міському середовищі. Як ця комаха тут опинилася? Можливо, прилетіла з куща біля пішохідної доріжки або її принесло вітром. Сонечка асоціюються в мене з дитинством, тоді їх зустрічав багато.

У деяких місцях берег вкритий черепашками, перемішаними з піском. Вони створюють мозаїчну картину з білих, кремових, рожевих і бежевих відтінків. Деякі черепашки цілі, з чіткими ребристими формами, інші — розбиті.

На пляжі можна зустріти й рибалок. Один літній чоловік, тепло вдягнений, нерухомо сидів в очікуванні кльову.

Прогулянка вдалася. Після тривалих перерв такі моменти сприймаються яскравіше: отримуєш більше задоволення від свіжого морського повітря, спокійного виду моря та від атмосфери довкола.