Вірш "Десь за межами цивілізації".

Привіт!

Сьогодні ділюся з вами своїми роздумами у віршованій формі. Надзвичайно мене надихає природа, але не та що в місті, яку затьмарює сірина бетонних будівель та дорожнього асфальту, а та що виходить далеко за межі людської цивілізації. Там зовсім по-інакшому дихаю, мислю, почуваю новий прилив сил та бадьорість.

Люди вміють творити шедеври, але творіння Господа воно неперевершене. У ньому не існує недоліків, усе досконало!

"Десь за межами цивілізації"

Десь за межами цивілізації
В повній мірі цвіте життя.
Не чіпалась людськими пальцями
Богом створена справжня краса.

Тут ліса та луги зеленіші,
Тут повніша насиченість фарб,
Навіть небо в рази синіше,
Бо немає запилених хмар.

У бадьорості вітри віють
В свою пору приходять дощі,
Кришталеві краплини сіють,
Плодовитість дарують землі.

Пісня в кожнім маленьким листі
Та у кожній новій лозі
Звеселяється серце співом,
Щебетливі дзвінкочуть птахи.

Це жива самобутня мелодія,
Бринять мов на арфах річки,
У справжнісінькій повній гармонії
Плине ритмом життя навкруги.

Дякую за увагу!

By @rikarivka.