Щоденник 04.03.2025.

Привіт всім.

Добре те, що зранку можна ще поспати, тому що у сина уроки починаються о 11 годині. Тож я вилежувалась, поглядаючи в мобілку на новини. От хто мене змусив туди дивитися? Ніколи не розпочинайте день з новин!

Пішла на кухню, відкрила вінко на провітрювання і поставила чайник. Електричним чайником я вже не користуюся, так як платити такі шалені гроші за електрику, це просто жах. Від бойлера відмовитися не можу. Це тільки він так напалює мені електрику. Пожурилася, зробила собі чаю і думала, що ж далі робити.

Взагалі в таких випадках в мене спрацьовує такий собі захисний бар’єр. Нічого не треба робити, а просто перечекати. Час розставить все на свої місця, треба трішки почекати. Тобто просто продовжувати жити далі, а проблеми самі розсмокчяться, як що вже не глобальні, які ми самі вирішити не можемо. Коротше.

Наклала на обличчя масочку, попередила малого, щоб не злякався, і сиджу релаксую, типу, під новини з чаєм)).

У сина сьогодні асинхронні уроки. Я ні які уроки не люблю, як і мій малий. Треба було його попередити і вчасно сказати, а то потім буде все на шкереберть. Сам він останнім часом не хоче займатися, тож я роблю вигляд, що мені цікаво, і ми починаємо передивлятися завдання. Які уроки легші, робимо зразу, а потім поступово до останнього самого складного – математика)).

Сьогодні домовилися зробити всі завдання по математиці, які накопилися на минулий тиждень і поточні завдання по математиці)). Бо це капець. Таке відчуття, що він вчительку зовсім не чує. Сьогодні розберемся. Добре те, що дистанційні уроки і не треба кожний день носити зошит у школу)). В зошиті великі пробіли між класними роботами)).Та то таке, вирішимо.

Що я наготувала.

За останній час в мене бракує грошей. Я вирішила не ходити по магазинам хоча б дня три і готувати все що є вдома. Але хліб кінчився, яйця теж.

Вчора вирішила зробити вареники. Їх можна їсти без хліба. Все б було добре, але мука в мене теж закінчується.
Вареники ковтнули, як і не було)).

В морозилці лежав рибний фарш, зробила такі ліниві рибні котлети.

Вийшла ціла гора. Я як завжди фотографую початок, тому що кінцевого фото може не бути. Тобто їх швидко розберають і залишається зовсім мало.

Котів теж накормила цим фаршем.

На вечір буде картопля у духовці. Це я так планую. От не хочу я йти в магазин навіть за хлібом. А таку картоплю можна їсти теж без хліба)). Не знаю, скільки я так витримаю.

В мене був старий хліб. Я його клала у холодильник, а потім робила сухарі. Ми їз так гарненько з супом схрумкали)).

На сьогодні все. До завтра.

==============================================