THE DIARY GAME: 11 травня 2023 р.

Я зробила собі маленьку відпуску.

У вас було таке, що ви так намагаєтесь все вдосконалено робите, а це нікому не потрібно, це сприймається так, як так і повинно бути?

Це просто капець. Я втомилася. Я зрозуміла, що я нікому не потрібка, як би я не старалася. Як колись казав мій колишній начальник - незамінних немає. Воно так, але продовжують чекати від мене уваги.

Я буду продовжувати в тому ж дусі, але тільки для себе, тому що може бути емоційне вигорання. Треба подумати про себе, про себе коханої, зробити собі приємне.

Тож я почала робити собі приємне. По перше пішла підстриглася. В перукарні наголосила, що я вже боюся іти стригтися до молодих, то ж зі мною працювали два перукаря)). Я залишилася задоволеною. Вдома поробила всі маніпуляції зі своїм обличчям, ногами, тілом. Зробила собі масочки, які купувала в косметичній компанії. Тож я собою задоволена. Ще вітаміни зробили свою справу. Купила легенький гліцин, тому що на постійних пігулках не протягнеш, тож продовжу заспокоюватись, тільки легенько.

Передивилася свій гардероб і виявилось що мені нема що надіти. Тобто, я за час війни погладшала, вже не міряюсь на вагах)). У кожного організм реагує по своєму. В мене зразу я схудла занадто, а потім погладшала. В мене залишились тільки джинси і витягнуті светри, більше нічого!! Це капець. Де брати гроші на це все – не знаю.

Ще новина. Я стала троюрідною бабкою)). Це таке диво! Я як побачила фото, усмішка в мене не сходила довго. Скоріше не усмішка, а оскал)) аж губи боліли)). Це таке диво!
Онук Олексій. Його родина продовжує жити в Харкові. Не можуть виїхати з певних обставин. Їхня рідна бабуся мусила туди їхати на попутних автобусах і машинах. Щось вона і казала про потяги, але я в це вже не вникала.

В Харкові продовжується життя, не зважаючи на постійні обстріли по околицям. Буває і до них достає, так само як було у нас. Жити можна.

Як у нас було, не хочу згадувати, досі постійні тривоги. Навіть сьогодні у малого припинили уроки, тому що у расєї свербить в анальному отвірі. Коли вони вже заспокояться…
Знов про наболіле пишу…Та достали вже, коли вони вже всі виздихають?

Отже, все буде пучком.
Щось мені гліцин не допомагає… Треба бади заспокійливі собі купити в той же космітичній компанії Лівеста. Період таких, ору на всіх)). Пішла надушуся парфумом і заварю кофе з корицею.