Конкурс "Мої фотоспогади" №23. Останній приїзд в Маріуполь перед війною...

in hive-145157 •  7 days ago 

image.png

Привіт, друзі!
Ось і наступний, вже липневий етап Конкурсу "Мої фотоспогади" №23 від @yetaras, і я знову в ньому приймаю участь.

Скоро у моєї двоюрідной сестрички з Маріуполя День народження... І я пригадала нашу останню зустріч, яка була незадовго до початку повномасштабного вторгнення рашистів в Україну, а саме 15 жовтня 2021 року...
А запам'ятала я цю дату не просто так, бо в ці дні були дві важливі події... Перша - це мій 70-річний Ювілей, а наступного дня, 16 жовтня, у моєї меншої онучки Маргаритки в Маріуполі був конкурс Східних танців...
Ми приїхали увечері до сестрички, де нас чекав накритий стіл, то саме в цей день був і День народження моєї премінниці - ми з нею народилися в один день...)))
До пізньої ночі, після застілля, ми з сестричкою не спали, а все балакали і балакали, бо через пандемію вже не бачились кілька років... Хіба ж ми знали, що на нас чекає в недалекому майбутньому?!

А вранці почали збиратися на конкурс... Вийшли на вулицю і я сфотографувала нашу східну красуню, коли вона гойдалася...

image.png

Конкурс відбувався у якійсь школі з невеличкою сценою, проте організатори зробили все, щоб конкурсанткам було комфортно і зручно...
І все таки конкурс - це величезна напруга не тільки для дівчаток, які танцюють, а і для матусь, яким треба перевдягти донечок в інше вбрання на кожний наступний танець, а їх конкурсанти танцюють по сім - вісім танців!

Ось Маргаритка в різному вбанні, але я ще навіть не все фотографувала...)))

image.png

image.png

image.png

image.png

image.png

image.png

image.png

Хочу вам показати відео танців, за які вона отримала золоті медалі та кубки. Оце мені був подарунок на Ювілей!)))

Коли ми поверталися додому, майже на виїзді з Маріуполя побачили чудовий парк, і донька запропонувала там пройтися і пофотографуватися...
Як потім виявилось, це було неспроста, бо саме в цей час в моїй кімнаті ставили новий кондиціонер - подарунок на Ювілей, і треба було ще все прибрати до мого приїзду.)))

image.png

image.png

image.png

image.png

image.png

image.png

image.png

image.png

Ось так у мене й залишилися фотографічні спогади про останній приїзд в Маріуполь - місто, в якому я побувала десятки разів, і де зустрічалася з Олею Зорею...

Конкурс за посиланням: https://steemit.com/hive-145157/@yetaras/my-photo-memories-contest-23-or-or-or-konkurs-moyi-fotospogadi-23

ЖИВУ З НАДІЄЮ У СЕРЦІ, ЩО ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД!

МИРУ НАШІЙ РІДНІЙ УКРАЇНІ И ЯКНАЙШВИДШОЇ ПЕРЕМОГИ!!!

Дякую кураторам і друзям за підтримку!!!

Валентина Бородай - @tinochka2

Authors get paid when people like you upvote their post.
If you enjoyed what you read here, create your account today and start earning FREE STEEM!
Sort Order:  

Thank you, friend!
I'm @steem.history, who is steem witness.
Thank you for witnessvoting for me.
image.png
please click it!
image.png
(Go to https://steemit.com/~witnesses and type fbslo at the bottom of the page)

The weight is reduced because of the lack of Voting Power. If you vote for me as a witness, you can get my little vote.

Upvoted! Thank you for supporting witness @jswit.

  ·  7 days ago (edited)

О, ще один пост про Маріуполь. Сумно, що місто зруйноване Росією, яка розпочала цю війну, думаючи, що ми одразу ж здамося і ніхто не має мужності її закінчити, женучи все більше людей на загибель. А тепер що? Місто в окупації, люди в окупації. Якби я там опинвся і міг звідти виїхати, я б це зробив, бо як це жити серед тих, хто вбиває українців і вважає це нормальним... Хоча україномовного там би одразу ж розстріляли мабуть...

Ой, не знаю... Онука сестри пише, що все нормально... Але ж, хіба зараз правду напише, боючись за свого маленького синочка?!((( Та й за бабусю, будинок якої був розбомблений ще на початку повномасштабної війни... Не знаю, що далі буде?!(((

Таке місто знищили! Дуже шкода. А людей скільки загинуло... В голову не вкладається.

Це точно... А яке воно було гарне! Ми приїжджали туди у гості і немов попадали у Европу... Вулиці широкі, на кожному перехресті - назви вулиць, не треба було і питати, як проїхати... Серце щемить від болю...