Залишки краси профілакторія "Дніпроспецсталь" на острові Хортиця

image

Привіт, мої любі друзі!
Сьогодні мені було потрібно здавати загальний аналіз крові у своїй поліклініці, але ... я ледве дійшла до ліфта... Чоловік змусив повернутися мене назад... Як я йшла з восьмого поверху на дев'ятий - це було щось неймовірне!((( Чоловікові прийшлось гукати на допомогу нашого сусіда...
Коли я нарешті опинилася в своїму кріслі і поміряла температуру, виявилось, що вона дорівнює 39,4...(((
Аналіз крові треба здавати, тож завтра буде інша спроба!)))

А зараз хочу вам розповісти про наш острів Хортиця... А виникло у мене таке бажання через те, що побачила в Запорізькому телеграм-каналі ось ці фотографії профілакторія "Дніпроспецсталь" на острові Хортиця... Колись це був неймовірно гарний профілакторій, але роки пандемії та повномасштабної війни зробили свою жахливу справу...(((

А колись я писала вірш про квітучу нашу Хортицю...

Іде Весна-чарівниця стороною рідною
І в зелень її щедро вбирає...
Ах, як прекрасний став чудовий Острів мій,
Що Хортицею люди величають!

Розлягся так вальяжно він, наче старий кіт,
Що ніжиться під сонечко променями,
Позбувшись вантажу зимових праведних турбот
І настирливої сірості-печалі...

А лагідні хвилі повноводного Дніпра
Круті береги його цілують,
Де жваво в скелі б'ються незадоволені вітри,
Наче його до минулого ревнують...

Притихлий Острів бачить у напівдрімлі, уві сні
Козацьких Чайок швидке ковзання...
І чує кінський тупіт у шовковистій ковилі... -
То скачуть запорожці на бій!

Свято-Покровської церкви передзвін
Їх далека важка дорога благословляє...
І цей дзвін звучить протягом століть,
Тих, що пішли у вічність душі охороняючи!

А поряд, біля музею, на пагорбі — Поклонний хрест,
Як пам'ять для тих, хто живе у світі цьому...
Знову дивиться сонце ясне на Острів і навкруги.
І з неба ллє довкола каскади світла...

Шумлять на диво-Острові березки, тополі...
Щебечуть птахи весело і дзвінко.
Квіти, рідна Хортиця, кохана моя,
Така, серцю мила сторона!

image